1. Розкрити поняття про силу м’яза
Сила м’яза характеризується величиною максимального напруження, яку він здатен розвинути при збудженні. Сила м'яза пропорційна кількості м'язових волокон, з яких він побудований, а точніше — площі поперечного перерізу всіх м'язових волокон м'яза.
2.Пояснити фактори, що впливають на силу м’яза
Сила м’яза залежить від:
- скоротливої сили окремих м’язових волокон, які входять до його складу;
- його вихідної довжини;
- характеру іннервації;\
- механічних умов його дії на кістки скелета.
3.Розкрити вплив будови м’яза на величину його сили
Оскільки сила м’язів залежить від площі їх поперечного перетину, то варто зважати на особливості внутрішньої будови м’яза. У веретеноподібних м’язів напрям волокон паралельний довжині м’яза. Площа поперечного перетину всіх волокон проходить перпендикулярно до довжини м’яза. Пір’ястий м’яз має особливості – його сухожилки йдуть посередині (двопір’ястих) або з краю (одно пір’ястих) м’язів, площа поперечного перетину кожного волокна проходить навскоси відносно довжини м’яза.
Підсумовуючи перетини окремих волокон, неважко переконатися, що загальна їх площа значно перевищує площу поперечного перетину веретеноподібного м’яза, що має однаковий з пір’ястим м’язом об’єм. Таким чином, пір’ясті м’язи порівняно з веретеноподібними при однаковому діаметрі їх черевця, мають значно більшу силу.
З іншого боку, в пір’ястих м’язів менша величина укорочення. Таким чином, у веретеноподібного м’яза анатомічний поперечник, тобто площа поперечного перетину всіх м’язових волокон, збігається з його фізіологічним поперечником, перпендикулярним ходу його волокон, тоді як в пір’ястих м’язів фізіологічний поперечник більший від анатомічного. Пір’ясті м’язи мають значні прошарки щільної сполучної тканини. Вони важко розтягуються і можуть виконувати більшу роботу статичного характеру, ніж веретеноподібні м’язи. У веретеноподібних м’язів прошарків щільної сполучної тканини майже немає. В них легко чергуються скорочення і розтягування.
4.Пояснити корисну складову сили тяги м’яза.
5.Пояснити принцип важеля під час роботи рухового апарата
Важільний принцип роботи рухового апарату. Важелі в механіці розрізняють залежно від місця дії сил відносно точки опори (точки обертання) важеля. Якщо дві сили прикладені з обох сторін від точки опори важеля, навколо якої відбувається обертання, і які діють в одному напрямі, то тверде тіло є важелем першого роду. Коли сили прикладені лише з одного боку від точки опори важеля і направлені в різні боки – важіль другого роду
Важіль першого роду. Відносно рухового апарату людини важіль першого роду називають ще "важелем рівноваги". З цієї точки зору можна пояснити рівновагу в положенні всіх ланок, розміщених вище відносно тих, що розміщені нижче, наприклад, голови відносно хребтового стовпа, таза відносно стегна та ін.
Важіль другого роду. У механіці, зазвичай, не зважають на якісну відмінність тих сил, які прикладені до важеля, і, як відомо, не прийнято важіль другого роду поділяти на різновиди. Проте, відносно живого організму необхідно розглядати, як уже згадувалося, дві сили: силу м’язової тяги і силу тяжіння. Тому залежно від місця додатка цих сил відносно точки опори можна розрізняти два різновиди важеля другого роду. Один різновид часто називають "важелем сили". Він характеризується тим, що плече сили м’язової тяги більше плеча сили тяжіння. Прикладом такого важеля може бути стопа під час підйому на півпальцях. Місцем опори в даному випадку є голівки плеснових кісток, через які проходить вісь обертання всієї стопи.
6.Розкрити поняття про поступаючу роботу.
Поступлива робота – це робота, при якій м’яз, залишаючись напруженим, поступово розслаблюється, поступаючись дії сили тяжіння або дії того чи іншого опору.
7.Розкрити поняття про роботу на подолання.
Долаюча робота – це така робота, при якій м’яз долає тягар даної ланки тіла або інший опір.
8.Розкрити поняття про утримуючу роботу.
Під утримуючою роботою м’язів розуміють таку роботу, при якій відбувається урівноваження дії опору, внаслідок чого рух відсутній. Так, наприклад, дельтоподібний м’яз при відведенні руки, утримуванні її в горизонтальному положенні і під час повільного приведення її, залишається напруженим, але робота його неоднакова: у першому випадку вона долаюча, у другому – утримуюча, а в третьому – поступлива.
9. Розкрити поняття про м’язи-синергісти
М’язи, які виконують одну й ту саму функцію, однаково діють на ось руху суглоба, називаються синергістами. М’язи – синергісти можуть мати різний напрям м’язових тяг, але при їх сумісній дії рух відбувається по рівнодіючій цих тяг. Більшість навіть самих простих рухів здійснюється комбінованими скороченнями декількох або навіть багатьох м’язів. Необхідно розрізняти м’язи, які обов’язково беруть участь у даному русі, та м’язи, які мають допоміжне, факультативне значення. Дія факультативних м’язів відображає індивідуальні особливості рухів даної людини в даний момент її життя, при відповідному стані її вищої нервової діяльності.
10.Розкрити поняття про м’язи-антагоністи
Антагоністи - це групи м'язів , що створюють протилежну дію по відношенню один до одного , тобто , іншими словами , це м'язи - згиначі і розгиначі суглобів.
Під час виконання вправи на певну м'яз протилежний антагоніст знаходиться в стадії відпочинку або легкого статичної напруги. Таким чином , тренування можна побудувати за принципом парного пророблення м'язів , враховуючи їх розмір і відновну здатність .
Основні парні групи м'язів антагоністів :
Біцепс - трицепс
Квадрицепс - біцепс стегна
Грудні м'язи - найширші м'язи спини
