Соціальна структура Київської Русі. Соціальна структура Київської Русі відповідала її економічній системі. До панівного стану входили воєводи (бояри), тисяцькі, соцькі, тивуни, огнищани, сільські старости, міська верхівка. Вільна категорія сільських виробників називалася смердами(Князь давав йому землю за умови виконання усякого роду служби на нього. За право володіння самостійним господарством смерд сплачував князеві данину. ), Феодальнозалежним населенням у Київській Русі були рядовичі, закупи та ізгої. Холопи і челядь перебували на становищі рабів.
До приходу варягів основною політичною одиницею східних слов'ян виступало плем'я. Важливі питання вирішувалися шляхом згоди між старійшинами. Київським князям у неоднаковій мірі вдавалося монополізувати владу. Механізмами здійснення влади були - княжа влада, рада бояр та збори городян (віче). Хоча право брати участь у вічі мали голови сімей, фактично на вічових сходах панувала міська купецька знать, яка перетворювала їх на арену міжфракційних суперечок.
У фінансуванні своєї діяльності князі насамперед залежали від данини. До інших джерел княжих доходів належав ли мито на торгівлю, плата за судочинство і штрафи.
