1.Передати зміст розділу «Сповідь» з роману Л.Костенко «Маруся Чурай».
РОЗДІЛ III
Сповідь
Марусі дають три дні на роздуми і саджають до в’язниці. Вранці дівчина чує поклик сурми. Це вперше полк вирушає у похід без Гриця. Серце їй рветься від болю.
Маруся весь час думає про Гриця: чи добре його поховали, чи гідно козацького звання?
Потім вона все думає, коли ж змінилася Грицева душа, що з ним сталося. Згадує дитячі роки, коли вони разом гралися, слухали розповіді старого Галерника, колядували і щедрували.
Згадує Маруся свого батька, який віддав доньку до школи. Доброю він був людиною. Потім в одному з боїв потрапив у полон і був страчений. Чула Маруся колись пісню кобзаря про свого батька.
Доброю і красивою була й Марусина мати. Гордо стримувала вона свої сльози, не показувала на людях горя. Вірно кохали батьки одне одного.
Прийшло кохання і до Марусі. Але все щось заважало одружитися: то війна, то нерішучість Гриця. Бобренчиха ж мріяла мати в невістках хазяйську дочку. Маруся не вірила людським поговорам, аж поки Гриць не заслав старостів до Галі Вишняківки. Дівчина була приголомшена такою зрадою. Страждала разом з дочкою і мати. Знала, що Гриць не любить Галю, буде з нею нещасливий, але... багатство.
Важко було витримати гордій дівчині і відкрите зухвальство Вишняківки, яка сміялася Марусі в обличчя. Хотіла навіть утопитися, але врятував її Іван. Він давно вже кохав дівчину.
Життя Грицькової родини було приземленим, тому і Гриць виріс таким "некрилатим". Мати прагнула все більшого достатку і не зважала на такі речі, як кохання.
Син послухав матір і посватався до Галі, але того ж вечора напився у шинку і вперше крикнув на Бобренчиху. Галя була йому немила.
В останню свою ніч Маруся не спить, думає про матір, коханого. А на світанку сповідається у своїх гріхах ясному сонечку:
Не помста це була, не божевілля,
Людина спроста ближнього не вб’є.
Я не труїла. Те прокляте зілля
Він випив сам. Воно було моє.
Після Грицевого сватання Маруся заховалася від усього світу, але одного разу, прийшовши на вечорниці, побачила, як Грицько танцює з Галею.
Гриць сам прийшов до неї, просив пробачення. .Говорив, що одружиться з Марусею, бо кохає її. Та Чураїха не може навіть підняти руки, щоб благословити їх.
Він говорив, і відбувалось диво.
Він зраду якось так перетворив,
так говорив беззахисно й правдиво, —
неначе він про подвиг говорив...
Маруся відмовляє Грицеві. З розпуки Гриць випиває отруту, яку Маруся приготувала для себе.
Маруся не розказує цього суддям, бо хоче вмерти.
Тюремник приносить для дівчини вузлик з чистим одягом.
2. Збірка «Зівяле листя» (1896 р.)
Ця збірка приклад інтимної лірики. Іван Франко працював на днею протягом 10 років. Інша назва збірки «Лірична драма». Вона складається з 3 частин, які поетично називаються «жмутками».
3(три) жмутки – це 3 події, зміст яких життя і нещасливе кохання від його зародження до загибелі.
Не можна прирівнювати ліричного героя «Зівяле листя» із образом автора, автобіографічні мотиви присутні в збірці, але автор – це не герой!
1-й жмуток – скорботна та інтимна лірика
2-й жмуток – оспівує не тільки кохання, а й чарівну красу природи
3-й жмуток – пекельні переживання поета спричинені нещасливим коханням