Кисть (manus) складається з трьох відділів: зап'ястка (carpus), п'ястка (metacarpus), фаланг пальців (phalanges digitorum) (рис. 35), має передню поверхню — долоню й задню — тил. Зап'ясток складається з восьми кісток, розташованих у два ряди: верхній і нижній. До верхнього ряду, починаючи з бічного краю, входять такі кістки: човноподібна, півмісяцева, тригранна й горохоподібна. Три перші кістки тісно фіксуються між собою зв'язками. Своїми суглобовими поверхнями вони утворюють еліпсоподібну опуклість, із якою променева кістка утворює променевоза- п'ястковий суглоб. Горохоподібна кістка з'єднується суглобом лише з тригранною кісткою, вона утворює виступ у бік долоні, до якого прикріплюються сухожилки м'язів і зв'язки. Нижній ряд кісток зап'ястка включає кістку-трапецію, трапецієподібну, головчасту й гачкувату кістки. Вони зчленовуються з кістками верхнього ряду зап'ястка й кістками п'ястка.
Променевозап'ястковий суглоб (агіїсиїаіїо гасііосагреа) (рис. 36) еліпсоподібної форми, утворений суглобовою поверхнею променевої кістки й верхнім рядом кісток зап'ястка (крім горохоподібної кістки). Суглоб добре закріплений долонними, тильними та бічними зв'язками. Ліктьова кістка в утворенні цього суглоба участі не бере. Променезап'ястковий суглоб має дві осі обертання: сагітальну і фронтальну. Навколо фронтальної можливі згинання та розгинання, а навколо сагітальної — відведення й приведення. В цьому суглобі можливі й напівколові рухи.
П'ясток складається з п'яти трубчастих кісток. Кожна з них має основу, тіло і головку. За допомогою основи вони з'єднуються з кістками зап'ястка, а своїми головками — з фалангами пальців. Перша п'ясткова кістка коротша й ширша за інші, вона утворює з великою трапецієподібною кісткою сідлоподібний суглоб, що забезпечує великий обсяг рухів І пальця.
Кістки пальців кисті. Кожен палець (крім першого) має три фаланги: проксимальну, середню й дистальну. Перший палець не має середньої фаланги, а лише проксимальну й дистальну. Кожна фаланга має основу, тіло й головку. Фаланги пальців основою спрямовані вгору, а головками вниз. На основі й головці кісток є суглобові поверхні, якими фаланги з'єднуються між собою та з кістками п'ястка.
Міжзап'ястковий суглоб (аПісиїаІіо іШегсагреа) утворений двома рядами кісток зап'ястка. Функціонально він зв'язаний із промене- зап'ястковим суглобом. У ньому можливе незначне згинання й розгинання. Всі кістки зап'ястка фіксуються короткими міцними зв'язками.
Зап'ястково-п'ястковий суглоб (агйсиїаіїо саіротеїасагреа) міститься між дистальним рядом кісток зап'ястка й основами II, III, IV, V п'ясткових кісток. Це малорухомий суглоб, він належить до ам- фіартрозів, закріплений короткими зв'язками.
Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця утворений суглобовими поверхнями основи І п'ясткової кістки та дистальною поверхнею великої трапецієподібної кістки. Він сідлоподібної форми, добре рухомий, двоосьовий, у ньому можливе згинання й розгинання, відведення й приведення І пальця, протиставлення його щодо інших пальців, колові рухи.
П'ястково-фалангові суглоби (аПісиІаІіопеБ теїасагроріїаіап §еае) утворені головками 1-Х п'ясткових кісток і основами проксимальних фаланг І—У пальців. Форма їх наближається до кулястої, але можливості кулястого суглоба реалізуються не сповна, оскільки бічні зв'язки добре закріплюють суглоби. В цих суглобах можливі такі рухи: навколо фронтальної осі — згинання, розгинання; навколо сагітальної осі — відведення й приведення.
Міжфалангові суглоби кисті (аіТісиІаІіопеБ ішегрїіаіапяеае тапш) утворені головками й основами суміжних фаланг, мають блокопо дібну форму, в них можливі рухи лише навколо фронтальної осі — згинання й розгинання. Суглоби мають добре розвинені бічні закріплювальні зв'язки.
