Кістки та з’єднання плеча та передпліччя

Плечова кістка (Ьшпегиз) (рис. ЗО) — довга трубчаста кістка, яка має тіло (діафіз) і два кінці (епіфізи): проксимальний і дистальний. Проксимальний (верхній) кінець плечової кістки закінчується її го­ловкою. Між головкою й тілом лежить анатомічна шийка, нижче якої є два горбки: великий і малий, їх розділяє міжгорбикова бороз­на, в якій проходить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча. Великий горбок лежить латерально, а малий — спереду. Від горбків тягнуться однойменні гребені. Між епіфізом і тілом місти­ться хірургічна шийка, яку називають так у зв'язку з частими пере­ломами кістки в цьому місці. Під гребенем великого горбка є дель­топодібна горбистість, до якої прикріплюється дельтоподібний м'яз. Верхня частина плечової кістки має циліндричну форму, ниж­ня — трикутну. На дистальному епіфізі латерально лежить головча­сте підвищення — мала головка плечової кістки, з якою зчлено­вується променева кістка. Медіально на цьому епіфізі розташова­ний блок плечової кістки, суглобова поверхня якого разом із блоковою вирізкою ліктьової кістки утворює плечоліктьовий суглоб. Над блоком спереду є вінцева ямка, а ззаду — ліктьова. При зги­нанні передпліччя вінцевий відросток ліктьової кістки заходить у вінцеву ямку, а при розгинанні — ліктьовий відросток ліктьової кістки заходить в однойменну ямку. Над суглобовими поверхнями з боків розташовані бічний і медіальний виростки, а над ними лежать однойменні надвиростки, до яких прикріплюються м'язи.

Головка плечової кістки, з'єднуючися з суглобовою западиною лопатки, доповненою суглобовою губою, утворює плечовий суглоб кулястої форми (аіїісиїаііо Ьитегі) (рис. ЗІ, 32). Він є найрухомі- шим суглобом у людському тілі. В цьому суглобі рухи відбуваються навколо трьох осей: фронтальної (згинання й розгинання), верти­кальної (обертання до середини та вбік), сагітальної (відведення й приведення). В суглобі можливі ще й колові рухи — ротація й циркумдукція.

Особливістю плечового суглоба є те, що суглобова западина лопатки охоплює лише третину головки плечової кістки, а тому навколо суглобової поверхні утворилася губа суглоба, яка збільшує

суглобову западину. Капсула суглоба фіксується до суглобової гу­би, а на плечовій кістці — уздовж анатомічної шийки. Тут капсула суглоба простора, широка, й через неї над головкою плечової кіст­ки проходить довгий сухожилок двоголового м'яза плеча. Плечовий суглоб недостатньо закріплений зв'язками, тому він легко трав­мується, особливо у спортсменів (гімнастів, штангістів, боксерів). Можливі вивихи цього суглоба й у людей, професія яких пов'язана з перенесенням великих вантажів, зі значними розмашистими ру­хами навантаженої верхньої кінцівки.

Передпліччя (апїеЬгасЬіі) складається з двох з'єднаних між со­бою синдесмозом кісток: променевої, яка міститься із зовнішнього боку передпліччя, та ліктьової — з внутрішнього.

Променева кістка (гасішз) (рис. 33) трубчаста, складається з тіла та двох кінців. На верхньому кінці кістки є головка циліндричної форми з суглобовою ямкою для з'єднання з малою головкою пле­чової кістки. По краю головки променевої кістки є суглобовий обвід, за допомогою якого променева кістка сполучається з відповід­ним суглобовим обводом ліктьової кістки. Нижче головки є шийка, під якою міститься горбистість променевої кістки. Нижній кінець променевої кістки розширений і має зап'ясткову суглобову поверхню,

що з'єднується з першим рядом кіс­ток зап'ястка. На внутрішньому краю є ліктьова вирізка для зчленування з головкою ліктьової кістки, а на зов­нішньому — шиловидний відросток, до якого прикріплюються зв'язки кисті. Тіло променевої кістки гладеньке, за­округлене з зовнішнього боку й заго­стрене з внутрішнього, яким воно обернене в бік з'єднання з ліктьовою кісткою.

Ліктьова кістка (иіпа) має тіло три­гранної форми (див. рис. 33). Перед­ня і задня поверхні її, з'єднуючися з променевою кісткою сполучнотка­нинною перетинкою, утворюють між­кістковий край, розташований лате­рально відносно променевої кістки.

Верхній кінець цієї кістки потовщений і має два відростки: зад­ній — ліктьовий з горбистою поверхнею, до якої прикріплюється триголовий м'яз плеча, і передній, дещо менший, — вінцевий. До горбистості ліктьової кістки, що міститься під вінцевим відрост­ком, прикріплюється плечовий м'яз. На бічній поверхні вінцевого иідростка є променева вирізка для з'єднання з головкою променевої кістки. Між ліктьовим і вінцевим відростками є блокова вирізка, за допомогою якої ліктьова кістка зчленовується з блоком плечової кістки. Нижній кінець ліктьової кістки має головку із суглобовими поверхнями — суглобовим обводом, завдяки якому вона з'єднується і променевою кісткою, а також нижню суглобову поверхню для зчленування з кістками зап'ястка. Ззаду на головці розташований шилоподібний відросток.

Ліктьовий суглоб (агІісиШіо сиЬіІі) утворений трьома кістками: дистальним кінцем плечової кістки й проксимальними кінцями променевої та ліктьової кісток. Суглоб складний, оскільки суміщує гри суглоби: плечопроменевий, плечоліктьовий і променеволіктьо- вий (рис. 34). Плечопроменевий суглоб кулястий за формою, в ньому можливі рухи навколо трьох осей: вертикальної, горизонтальної й сагітальної. Плечоліктьовий суглоб — блокопо- дібний одноосьовий, у ньому можливі рухи навколо фронтальної осі. Променеволіктьовий суглоб — циліндричний одноосьовий, у якому можливі рухи навколо вертикальної осі — пронація й супінація. Ці три суглоби мають спільну суглобову капсулу, яка прикріплюється на плечовій кістці таким чином, що ліктьова та променева ямки розміщені в порожнині су­глоба, а ліктьова ямка (ззаду) частково лежить поза порожниною суглоба. На променевій кістці суглобова капсула прикріплюється до шийки, а на ліктьовій кістці — до її блокової вирізки. Ліктьовий суглоб фіксують дві зв'яз­ки: ліктьова бічна та променева бічна. Кільцева зв'язка променевої кістки охоплює головку променевої кістки й приростає до суглобової капсули. В ліктьовому суглобі можливі рухи навколо фронтальної осі — згинання й розгинання; навколо вертикальної — обертання, яке відбувається між плечовою й променевою та променевою й ліктьовою кістками.Променева й ліктьова кістки, з'єднуючись, утворюють прокси­мальний і дистальний променеволіктьові суглоби циліндричної фор­ми, які функціонально зведені в комбінований суглоб. Рухи в цих суглобах здійснюються навколо вертикальної осі, причому ліктьова кістка нерухома, а променева разом із кистю обертається навколо неї.