Лізингова операція являє собою дещо середнє між кредитом і орендою.
Сутність полягає в передачі лізингодавцем лізингоодержувачу матеріальних цінностей в тимчасове користування з виплатою вартості послуг у відсотках за надання фактичного кредиту. Але на відміну від кредиту об`єкт залишається у власності лізингодавця. Одночасно вказана операція має відмінності від традиційної оренди:
- процедура надання послуг орендатору здійснюється фінансовими установами (лізинговими компаніями);
- тривалість лізингу менше терміну зношення об`єкта;
- на відміну від звичайної оренди в лізинговій операції беруть участь як правило три суб`єкта:
1) орендодавець;
2) орендатор;
3) постачальник послуги – фінансова фірма з випуску або доставки обладнання згідно із заявкою орендатора.
Лізинг є міжнародним, якщо як мінімум два суб`єкти знаходяться в різних країнах.
Лізинг:
- експортний, коли послугу надає національний суб`єкт;
- імпортний, коли послугу отримує національний орендатор;
Види лізингу:
1) фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
2) оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Форми лізингу:
1) зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;
2) пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
3) міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Типовий лізинговий договір не має єдиного зразка, але є статті, які повинні максимально відображати зміст і особливості угоди. Йдеться про назву сторін, об`єкт лізингу, термін угоди, порядок надання й прийому в експлуатацію, розмір і порядок оплати, особливості використання з можливістю суборенди, умови страхування, права й обов`язки сторін з порядком вирішення суперечок, форс-мажорні обставини, різні додатки.
Особлива увага повинна бути приділена в разі зміни місцезнаходження об`єкта договору, що узгоджується письмово з лізинговим постачальником.
Традиційним для лізингу є вказівка на мінімальний термін, протягом якого договір не можливо розірвати. Як правило, цей термін припадає на інтервал від 40 до 90 відсотків.
Не пізніше місяця лізингодавець може запропонувати лізингоодержувачу угоду про форму подальшого користування об`єктом:
- продовження терміну угоди;
- продаж об`єкта за певною ціною, зокрема за кінцевою вартістю.
Докладно проаналізуємо особливості розрахунків. У статті «Лізингові платежі» вказується їх склад, розмір, форма і періодичність. Склад платежу має такі складові:
- сума амортизації майна;
- сума процентів за кредит при придбанні майна;
- комісійна винагорода лізингодавцю;
- страхові платежі згідно з договором страхування майна;
- додаткові послуги лізингодавця;
- податки та інші обов`язкові платежі і т.д.
За формою платежі можуть бути грошовими, компенсаційними (зустрічною продукцією), змішаними
За періодичністю виплат розрізняють щомісячні, квартальні, піврічні, щорічні платежі.
Лізингові платежі є змінною величиною. Чим швидше буде погашатися сума лізингового платежу, тим менше будуть нараховуватися відсотки на вартість, що залишилася. Йдеться про стимулювання сплати авансових сум, що прискорює кінцеве погашення.
Розрахунок лізингових платежів може здійснюватися за такою схемою:
ЛП = А + ПК + ПКОМ + ПУ + НД,
де ЛП – сума лізингового платежу;
А – сума амортизаційних відрахувань;
ПК – сума за отриманий кредит на купівлю майна;
ПКОМ – сума комісійної винагороди лізингодавця (у відсотках до вартості майна, яка не оплачена);
ПУ – сума платежу за додаткові послуги лізингодавця;
НД – сума ПДВ, яку необхідно сплатити в бюджет.
Міжнародними орендними операціями займаються спеціалізовані лізингові фірми, а також підрозділи банків та інших фінансових установ.
Лізингові фірми частіш за все є філіями й дочірніми компаніями великих промислових, торговельних і фінансових установ.
За законодавством України здійснення міжнародних лізингових операцій повинне ліцензуватися і контролюватися державними установами згідно з «Інструкцією про порядок здійснення контролю та одержання ліцензій з експортних, імпортних і лізингових операцій», яка затверджена постановою правління НБУ від 24.03.1999 р. № 307 з доповненнями та змінами.
