Матеріальна основа ЗЕД – зовнішньоекономічний комплекс країни (регіону). Він являє собою сукупність галузей, підгалузей, підприємств і організацій, що виробляють продукцію на експорт чи використовують імпортну продукцію і здійснюють інші види ЗЕД. Важливим завданням є гармонізація діяльності численних складових комплексу в зв'язку з наявністю суттєвих суперечностей.
Умови успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу:
– зміцнення і нарощування експортного потенціалу;
– активна участь у різних формах міжнародного спільного підприємництва;
– підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;
– розширення самостійної діяльності підприємств регіонів країни у здійсненні ЗЕД.
Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:
Ø зміцнення і нарощування експортного потенціалу;
Ø активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;
Ø підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;
Ø розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
У зовнішньоекономічній діяльності можна виділити такі основні напрями: зовнішня торгівля, фінансово кредитні відносини, техніко-економічні зв`язки, транспортні і науково-технічні. Перелічені напрямки діяльності здійснює ряд організаційних структур управління, які об'єдналися у зовнішньоекономічний комплекс.
Організаційна структура зовнішньоекономічного комплексу України включає чотири рівні:
I — вищі органи управління;
II — галузеві і міжгалузеві міністерства і відомства;
III — зовнішньоторговельні гос прозрахункові організації;
IV — підприємства і установи різних форм власності.
I. Функції вищих органів управління зосереджені у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків України, Державному митному комітеті і Державному експертно-імпортному банку України. Разом з Міністерством економіки України, Національним банком вони здійснюють функції державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на макрорівні.
II. Вирішення галузевих і міжгалузевих питань здійснює група міністерств і державних комітетів України, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. Вони розробляють програми і плани зовнішньоекономічних зв'язків, міждержавних угод торгово-економічного, науково-технічного і техніко-економічного співробітництва і спільного будівництва об'єктів.
III. Безпосередньо комерційно-господарську діяльність за закріпленою номенклатурою товарів здійснюють зовнішньоторгові госпрозрахункові організації Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України, Українське госпрозрахункове зовнішньоторговельне об'єднання "Укрімпекс", Акціонерна компанія іноземного туризму.
IV. Найбільш представницьким є четвертий рівень організаційних структур, який пред ставлений сукупністю підприємств різних форм власності, в тому числі спільних. Підприємства і організації як суб'єкти зовнішньоекономічної, діяльності здійснюють розвиток прямих зв'язків з підприємствами і організаціями інших країн, укладення господарських договорів і контрактів з розвитку виробничої і науково-технічної кооперації та інші форми зв'язків з партнерами зарубіжних країн.
