Політичний устрій: Швейцарія — федеративна парламентська республіка. Основні принципи швейцарської конституції — федералізм і демократія.
Швейцарія за формою политико-територіального устрою є федерацією, хоча Конституція зберегла як данину традиції колишню назву країни - “Федеральна Конституція Швейцарської Конфедерації”. Швейцарія складається з 23 кантонів, три з яких діляться на напівкантони. Перелік кантонів і напівкантонів, закріплений в ст. 1 Конституції. Федерація створена за територіально-історичним принципом, хоча в країні діють чотири офіційних мови (німецька, французька, італійська і ретороманська - ст. 4). Зберігання в діючій Конституції норми про суверенітет кантонів (ст. 3) варто розглядати як данину традиції. Кантони зазвичай мають ознаки державності (право мати свою Конституцію, громадянство, законодавство, компетенцію тощо), але ст. 49 закріплює “примат і дотримання федерального права”. Кантони не мають право сецесії (виходу зі складу федерації). Компетенція Конфедерації розмежована між Конфедерацією і кантонами, її можна класифікувати на три групи повноважень: повноваження, що складають виняткову компетенцію Конфедерації: оборона, митна справа, ведення міжнародних справ, грошова емісія, залізниці, цивільне право, режим іноземців тощо; повноваження, що складають виняткову компетенцію кантонів: регулювання відносин між церквою і державою, комунальне господарство, кримінальне і цивільне судочинство тощо. Питання розмежування повноважень закріплені в третьому відділі Конституції, гл. 1 - “Відносини між Конфедерацією і кантонами”.
Кантони діляться на общини (комуни). Термін “община” вживається в німецькомовній частині країни, термін “комуна” - в інших її частинах. Конституція (ст. 50) гарантує автономію комун “у межах, установлених кантональним правом”. До компетенції общин (комун) входить управління своїми фінансами, регулювання питань санітарії та гігієни, шкільна справа, охорона порядку. У великих містах вони відають також дорогами, водо- і енергопостачанням. У більшості комун (общин) вищим органом місцевого самоврядування є загальні збори виборців. У великих одиницях поряд зі зборами або замість них існує виборний орган, зазвичай іменований радою. Виконавча влада у всіх комунах (общинах) здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням комуни.
Виконавчі органи проводять у життя рішення збору або ради. Автономія комун не означає їх повної самостійності у вирішенні своїх справ. За ними здійснюється спостереження з боку держави і з боку кантонів. Кантональне законодавство передбачає втручання в справи комун (общин), наприклад, за скаргою якоїсь особи. У цьому випадку проводиться юридичний контроль, що може здійснюватися або кантональним урядом, або адміністративним судом кантону. Іншою формою втручання є контроль, здійснюваний посадовою особою - префектом. Він або обирається населенням комуни (общини), або призначається урядом кантону. З деяких питань префекти здійснюють за місцевим самоврядуванням адміністративний контроль (наприклад, щодо облаштованості території). Органи, що перевіряють, і посадові особи виходять з інтересів кантону або всієї держави.
