В Іспанії до регіональних структур влади належать 17 автономних областей, які, на відміну від інших територіальних громад, мають законодавчі повноваження, і 50 провінцій.
Державна та автономна компетенції в Іспанії взаємно переплетені, за винятком сфери оборони, міжнародних відносин, кредитно-грошової системи, які належать до національної.
Обласні автономії мають такі повноваження:
— обирають 46 сенаторів;
— є суб´єктами законодавчої ініціативи;
— приймають закони або нормативні акти у межах своєї компетенції;
— є суб´єктами конституційного звернення з приводу оскарження неконституційності національних законів;
— визначають власну організаційну структуру, юридичний статус органів місцевого самоврядування, а також їх територіальні зміни;
— здійснюють управління в сфері благоустрою територій, землекористування, охорони навколишнього середовища, охорони здоров´я і санітарії, культури і соціального забезпечення;
— приймають власний бюджет, встановлюють обласні податки та збори.
В Іспанії є дві категорії автономних областей: області з високим рівнем компетенції (Каталонія, Країна Басків, Галісія, Валенсія) та області з низьким рівнем компетенції. Області з високим рівнем компетенції мають перевагу в обсязі та самостійності повноважень, здійснюють законодавчі функції. Вони утворюються за складною процедурою, яка полягає в тому, що ініціативу ради провінції і три четвертих муніципальних рад повинна підтримати на референдумі більшість населення провінції; установча асамблея, утворена з депутатів і сенаторів Генеральних Кортесів, обраних від даних провінцій, розробляє і схвалює статут автономії; проект статуту автономії виноситься на загальний референдум жителів території майбутньої автономії; статут набуває чинності після схвалення його Генеральними кортесами.
Для здійснення своїх повноважень автономії утворюють представницькі й виконавчі органи. Представницькі органи — законодавчі збори, які обираються терміном на чотири роки і мають право приймати нормативні акти, ухвалювати свій бюджет і контролювати його виконання, обирати голову урядової ради та сенаторів. До виконавчих органів відноситься урядова рада, яка складається із радників та голови. Голова урядової ради призначає і звільняє радників, здійснює від імені урядової ради законодавчу ініціативу, оприлюднює протягом двох тижнів прийняті законодавчими зборами обласні закони і може бути позбавлений достроково повноважень шляхом процедури вотуму недовіри, яку висловлюють законодавчі збори.
Представником держави на регіональному рівні є губернатор, який призначається і звільняється урядом, здійснює управління державними та адміністративними службами і координацію органами регіонального та місцевого самоврядування.
На рівні провінцій функціонують представницькі збори — провінційні ради у складі 25—31 осіб. Провінційна рада обирає голову, який призначає третину членів виконавчого органу» — бюро або ради.
На муніципальному рівні функціонує рада і мер (алькальд). Рада обирається на чотири роки, а мер на той самий термін — радою або прямими виборами. Мер є головою ради і головою муніципальної адміністрації.
