Зовнішньополітичні повноваження глави держави дуже широкі й різноманітні. Він здійснює верховне представництво країни у міжнародних відносинах. Насамперед, він не потребує особливого повноваження, воно випливає з його статусу. Як глава держави він має право на особливо урочистий прийом, а дипломатична практика не розрізнює монарха і президента.
Главі держави надане право ведення міжнародних переговорів, укладення міжнародних договорів і угод, а також їх денонсація (за згодою парламенту). Він призначає і приймає послів, посланців та інших дипломатичних представників. Йому (за санкцією парламенту) надане право оголошення війни та укладення миру (ст. II розд. 2 Конституції США; ст. 87 Конституції Італії; ст. 14 Конституції Франції; ст. 7 Конституції Японії; ст. 98 Конституції Болгарії; ст. 59 Конституції ФРН).
Зовнішньополітичні повноваження парламентів зарубіжних країн
В області зовнішньої політики парламент ратифікує (стверджує)міжнародні договори або дає згоду президенту на їх ратифікацію,вирішує питання про використання збройних сил за межами країни.
Особливе значення мають фінансові та контрольні повноваження парламенту.
У більшості країн тільки він може встановлювати матеріальні обтяженнядержави (зокрема, приймати рішення про державні позики, пропозики у іноземних держав і міжнародних організацій).
вирішення питань війни і миру і схваленняміжнародних договорів