Розберемо це питання на прикладі Швейцарії. Закордонні справи Конституція віднесла до ведення Конфедерації. Конфедерація згідно з Конституцією прагне до збереження незалежності й процвітання Швейцарії, сприяє захисту прав людини, демократії, мирному співіснуванню народів, збереженню природних ресурсів.
Разом із цим, Конфедерація бере до уваги повноваження кантонів і поважає їх інтереси. Зі свого боку, кантони беруть участь в обговоренні зовнішньополітичних питань і прийнятті відповідних рішень, з проблем, які торкаються їх інтересів. Конституція (ст. 55) надає право кантонам укладати договори з іноземними державами в галузях, які стосуються їх повноважень, передбачених Конституцією.
Основний закон ФРГ встановлює розмежування законодавчої компетенції Федерації та її суб'єктів-земель набагато докладніше, ніж Конституція Швейцарії.
Згідно зі ст. 73 Федерація володіє виключною законодавчою компетенцією з питань міжнародних відносин:
а) закордонні справи, а також оборона, виключаючи захист населення;
б) громадянство Федерації;
в) свобода пересування, паспортний режим, імміграція і еміграція, видача кримінальних злочинців, митна і торгова єдність території, договори про торгівлю та судноплавство, обіг товарів і платежів із закордоном, боротьба з міжнародною злочинністю.
Щодо конкуруючої законодавчої компетенції в сфері міжнародних відносин, ст. 74 Конституції ФРГ вказує право іноземців на перебування і постійне проживання, справи біженців та переміщених осіб, воєнна шкода та її відшкодування,
Федерація і землі самостійні й незалежні одна від одної щодо свого бюджетного господарства, але повинні брати до уваги вимоги загального бюджетного балансу.