Глава держави - це конституційний орган і одночасно вища посадова особа держави, що представляє державу зовні й усередині країни, символ державності народу. У різних країнах глава держави відповідно до їхніх конституцій розглядається або як невід'ємна складова частина парламенту, тобто законодавчої влади, оскільки без його підпису закон недійсний (монарх у Великобританії, президент в Індії), або як глава виконавчої влади й одночасно глава держави (Єгипет, США), або як особа, яка є тільки главою держави і яка не входить в яку-небудь гілку влади (Німеччина, Італія). Він може бути символом державності, як монарх у Японії, владним арбітром стосовно інших інститутів держави, як президент Франції, одноособовим володарем (Оман, Саудівська Аравія).
Глава держави буває одноособовим і колегіальним. У першому випадку це монарх або президент, у другому - постійно діючий орган парламенту, що ним обирається.
У багатьох країнах британської Співдружності (Австралія, Канада й ін.) повноваження глави держави належать британському монарху, але здійснює їх генерал-губернатор - його представник.
Глава держави є вищим представником країни в сфері зовнішніх відносин.
Глава держави призначає послів, посланників і інших дипломатичних агентів.
Він приймає дипломатичних представників іноземних держав.
Главі держави надане право ведення міжнародних переговорів.
Він укладає і ратифікує згоди парламенту - міжнародні договори й угоди.
Конституції багатьох країн надають главі держави право оголошення війни і укладання миру, хоча, як правило, для цього потрібна санкція парламенту.
Глава держави звичайно має також право помилування, зм'якшення або заміни покарання, зміни вироку; право нагородження орденами, медалями й іншими знаками відмінностей; право присвоєння почесних звань і титулів.
Глава держави відіграє найважливішу роль у різного роду церемоніях і святах.
Конституції зарубіжних держав наділяють главу держави властивістю безвідповідальності, юридичним вираженням якого є інститут контрасигнатури. Інститут контрасигнатури є юридичним оформленням обмеження повноважень глави держави. Розрив між юридичним і фактичним положенням розділу держави характерний для всіх парламентарних країн
