Найбільш поширене розподіл основних прав і свобод на три групи залежно від характеру відносин, що виникають між індивідуумом і державою, а також між самими індивідуумами. Права і свободи, визнані в даний час демократичними державами відповідно до загальноприйнятої класифікації, поділяються на соціально-економічні, що визначають відносини індивідів всередині громадянського суспільства, політичні, визнані за індивідом як членом політичної спільності, громадянські, культурні й особисті, які надаються кожній людині як фізичній особі. Такий поділ проводиться як у світовій юридичній практиці, так і в національних правових системах.
Особисті права і свободизахищають індивіда від сваволі з боку державних органів і приватних осіб. До групи особистих прав і свобод відносяться права людини на життя, особисту гідність, свободу та особисту недоторканність, недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, судову та іншу захист своєї честі і доброго імені, таємницю листування, телефонних розмов, поштових, телеграфних та інших відправлень. Обмеження цих прав допускається лише на підставі судового рішення, прийнятого незалежним судом відповідно до закону. У демократичному суспільстві ніхто не повинен піддаватися обшуку і арешту без рішення суду, всім обвинуваченим повинно бути забезпечене право на справедливий суд. Держава визнає свободу совісті громадян та їх право сповідувати будь-яку релігію. Разом з тим законом передбачено і обмеження, мета яких - створити правовий бар'єр, перешкоджає перетворенню свободи у вседозволеність.
Політичні права і свободи громадян надають їм можливість обирати і бути обраними до органів державної влади, вільно висловлювати свою думку, створювати політичні партії, проводити мітинги, ходи, збори, демонстрації, надають свободу слова, друку, право на об'єднання; отримання інформації та її поширення; створення спілок і асоціацій.
До групи соціально-економічних прав і свобод входять права на володіння і розпорядження приватною власністю; укладення колективних договорів, участь трудящих в управлінні підприємством, рівну плату за рівну працю; відпочинок; страйк; страхування по безробіттю; охорону здоров'я та медичну допомогу; сприятливе навколишнє середовище; соціальне забезпечення; користування установами культури; охорону жіночої і дитячої праці, вільне укладання шлюбу; заняття різними видами творчості. Громадяни мають право займатися підприємницькою діяльністю, вільно розпоряджатися власними здібностями до праці, вибирати рід діяльності і професію, володіти, користуватися і розпоряджатися будь-яким майном, крім вилучень, встановлених законом конкретної держави.
