Екологічне право - це система правових норм і принципів, якими регулюються та охороняються суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів Систему екологічного права складають екологічні норми, принципи та інститути. Екологічні норми - це одиничні, формально-визначені, загальнообов'язкові правила поведінки за допомогою яких регулюються суспільні відносини із приводу охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини). Принципи екологічного права - це головні, основоположні правила, які визначають загальну спрямованість і найсуттєвіші риси правового регулювання екологічних суспільних відносин. До найважливіших із них необхідно віднести принципи:- переваги державної власності на землю, воду, ліси, надра та інші об'єкти природи;- державного управління природокористуванням і охороною природи;- поєднання раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;- комплексного підходу до природокористування і охорони природи;- законності в екологічних відносинах.Інститут екологічного права - це відносно відокремлена сукупність екологічних норм і принципів, які регулюють та охороняють однорідні екологічні відносини.
Екологічне право підрозділяється на дві великі складові - природоохоронне та природоресурсне право. Природоохоронне право становлять норми, що регулюють відносини в галузі охорони навколишнього середовища як єдиного цілого, що встановлюють загальні вимоги до суб'єктів господарської діяльності. Основоположним джерелом права, що регулює дану сферу суспільних відносин, є в даний час Закон про охорону навколишнього середовища. Норми природоресурсного права регулюють суспільні відносини у галузі використання і охорони окремих компонентів навколишнього середовища: земель, вод, надр, лісів та іншої рослинності, атмосферного повітря, тваринного світу, континентального шельфу. Природно-ресурсного законодавство встановлюєоснови правового регулювання відносин щодо раціонального використання і захисту окремих компонентів навколишнього середовища, включаючи права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері даних суспільних відносин, форми власності на компоненти навколишнього середовища, правові основи їх використання, основи державного управління в регульованих областях громадських відносин.
