Вільна конкуренція – стан ринкового середовища, за якого окремі суб'єкти економічних відносин не можуть справляти вирішального впливу на встановлення рівня ринкової ціни або на обсяги продажу чи виробництва продукції, тобто на визначення основних параметрів господарської системи, що функціонує на ринкових засадах.
- Риси
- безліч продавців і покупців;
- однорідність і подільність товарів, що продаються;
- відсутність бар'єрів для входу або виходу з ринку;
- висока мобільність чинників виробництва;
- рівний і повний доступ всіх учасників до інформації (ціни товарів)
- раціональність учасників
- відсутність трансакційних витрат або податків.
Такий ринок завжди приходить до рівноваги. На ринку панує для однакових продуктів єдина ціна, тому що жоден покупець або продавець в зв’язку зі своїм незначним розміром не може її диктувати. Оскільки існує конкуренція між продавцями, кожен продавець намагається максимально знизити свою ціну і, сам того не прагнучи, опиняється на рівні нульового прибутку. Навіть якщо продавець хоче довгостроково "прив’язати" покупців до себе, пропонуючи їм товари за цінами нижчими ніж ринкові, він попросту збанкрутує. Вважається, що серед усіх галузей економіки фондові ринки найбільше відповідають ідеалу досконалої конкуренції. Недосконала конкуренція виникає тоді, коли ринок не здатний виконувати одну або більше своїх функцій.
Ціна - це грошова сума, яку сподівається отримати продавець, пропонуючи товар або послугу, і яку готовий заплатити за цю послугу або товар покупець. Збіг наведених вимог залежить від багатьох умов, які ми називаємо ціноутворюючими факторами. За характером, рівнем і сферою дії вони можуть бути згруповані в п'ять блоків.
Загальноекономічні.
Діють незалежно від виду продукції і конкретних умов її виробництва і реалізації. До них відносять:- економічний цикл;- стан сукупного попиту і пропозиції-- інфляцію.
Конкретноекономічні.
Визначаються особливостями даної продукції, умовами її виробництва і реалізації. До них відносять:- витрати;- прибуток;- податки і збори;- попит і пропозицію на даний товар або послугу;- споживчу властивість: якість, надійність, престижність тощо.
Специфічні.
Діють тільки відносно деяких видів товарів і послуг:- сезонність;- експлуатаційні витрати;- комплектність;- гарантії та умови сервісу. Спеціальні- державне регулювання;- валютний курс. Позаекономічні:- політичні;- військові.
Процес ціноутворення на світовому ринку має свої особливості. Це, зокрема, стосується попиту і пропозиції, які на світовому ринку е суб'єктами зовнішньої торгівлі і відчуваються значно гостріше. Головним чином на це впливає значно гостріша конкуренція, ускладнена, порівняно з національною економікою, рухом товарів і факторів виробництва.
Практично на ціну товару, що пропонують, впливають:
- купівельноспроможний попит покупця даного товару;
- обсяг попиту (скільки покупець здатний купити товару);
- корисність товару, його споживчі властивості.
На боці пропозиції такі основні ціноутворюючі фактори:
- витрати виробництва й обігу під час реалізації товарів на ринку;
- кількість товарів, що пропонуються продавцем на ринку;
- ціни на ресурси і засоби виробництва, що використовувалися під час виробництва.
Доходи підприємства класифікуються за видами діяльності, що здійснюються цим підприємством. Такий підхід дає можливість враховувати особливості кожного виду діяльності, відслідковувати зміни за видами діяльності і забезпечувати інформацією для подальшого аналізу та прийняття управлінських рішень.
У залежності від виду діяльності розрізняють доходи:
Ø від звичайної діяльності;Ø від надзвичайної діяльності.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок здійснення такої діяльності. До звичайної діяльності відносять виробництво та реалізацію продукції, розрахунки з постачальниками, покупцями та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами й ін.
До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії та ін.).
