пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

22. Економічна конкурентність:суть,форми і наслідки.

Конкуренція - це суперництво (змагальність) між різними учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва та реалізації товарів і послуг, за привласнення найбільшого прибутку. Вона виступає силою, яка мобілізує особистий економічний інтерес і підприємницький потенціал та спрямована на їх максимальну реалізацію.\

в сучасній економічній науці має місце чотири основних типи конкуренції.

Чиста конкуренція має місце при існуванні на ринку таких умов:

- присутність на ринку великої кількості учасників, що, як правило, перешкоджає впливу на ціну товару;

- товари та послу повинні бути однорідними;

- входження та вихід з ринку повинні бути безперешкодними;

- володіння однаковою інформацією про товар, ринок, виробництво учасниками ринку;

- однакова забезпеченість ресурсами.

При монополії на ринку існує єдиний товаровиробник певного виду продукції, він має повну владу на формування ціни, забезпечення пропозиції даного товару. При спробі входження на ринок конкуренти зустрічаються з рядом перешкод: патенти та авторські права, монопольне володіння рідкісними ресурсами компанією-монополістом, високі капітальні та інвестиційні затрати для початку справи.

Монополія не є абсолютно негативним явищем, в деяких галузях присутність великої кількості учасників є небажаною ситуацією через їх технічну специфіку. Тоді має місце природна монополія. На приклад, вона характерна для комунального господарства, залізничної дороги, державних організацій. Ці галузі або належать державі, або знаходяться під її контролем.

Олігополія існує при невеликій кількості товаровиробників певної продукції на ринку, що дає їм змогу більше впливати на конкурентів різними маркетинговими прийомами, ніж це можливо при недосконалій конкуренції. В окремих випадках, з метою одержання більшого прибутку олігополісти можуть об’єднуватися. Таким видом олігополії є картель. Картель дає змогу його членам домовлятися про розподіл ринків збуту, розподіл ресурсів та встановлення договірної ціни, яка буде значно вищою за ринкову, але все ж нижчою від монопольної. В більшості країн світу картель є забороненою практикою.

Відповідно, можна дати узагальнене визначення конкуренції. Економічна конкуренція – це складна система взаємодії суб’єктів ринку, результатом якої є досягнення компромісів: рівноважного розподілу ресурсів, капіталів та прибутків – для сторони продавця-виробника, та максимальне задоволення потреб покупця – відповідні якісна та цінова сторони товару чи послуги.

Стосовно конкуренції існують різні концепції, в кожній з яких їй приділяють певні її функції.

Концепція, конкуренція як елемент ринкового механізму. Тут конкуренція є механізмом, що врівноважує попит та пропозицію, скоординовую та узгоджує поведінку суб’єктів ринку. Вона діє через попит, пропозицію та ціну.

За структурною концепцією, конкуренцію розглядають як критерій, за яким визначається тип структури галузевого ринку: ринок чистої конкуренції, монополії, монополістичної конкуренції чи олігополії.

Поведінкова концепція – конкуренція розглядається як змагальність на ринку. Більшість сучасних визначень конкуренції даються згідно цієї концепції. Тобто конкуренція є поведінкою суб’єктів ринку, а саме, це боротьба підприємців за одержання прибутку шляхом використання найвигідніших умов виробництва, збуту продукції. Закон України трактує конкуренцію як змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, мають можливість вибрати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання, не може визначити умови обороту товарів на ринку.

Функціональна концепція – конкуренція як боротьба старого з новим. Для того, щоб стати лідером потрібні абсолютно нові ідеї, впровадження не тільки нових товарі та послуг, а створення зовсім нових ніш в економіці витісняючи старі; потреба в радикальних інноваціях.

Отже, конкуренція виконує такі функції:

- рівноважна – досягнення збалансованості між попитом та пропозицією;

- стимулююча – стимулювання впроваджень досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

- ціноутворююча – визначення вартості товарів та формування ринкової ціни;

- санаційна – вибору найбільш ефективних форм власності та господарювання через механізм фінансового банкрутства;

- структурна – визначає тип структури галузевого ринку;

- розподільча – розподіляє між товаровиробниками ресурси, прибутки, ринки збуту;

- регулююча – щоб перемогти, підприємець повинен виготовляти товар, якому надає перевагу споживач;

- мотиваційна – підприємець,що пропонує кращу за якістю продукцію або виготовляє її за меншими витратами, одержує винагороду у вигляді прибутку.

Конкурентне середовище сучасної української економіки досить складне. З одного боку, національний політичний курс направлений на посилення внутрішнього конкурентного середовища: демонополізація, приватизація, підтримка малого та середнього бізнесу. За часи незалежності, що супроводжуються поступовим рухом в ринкову економіку, на вітчизняному ринку з’явилися нові типи господарювання, утворення нових ринкових ніш, що загострило конкурентну боротьбу та надало нові потенціальні можливості для учасників ринку. Але безсистемність запровадження економічних перетворень в Україні не змогла забезпечити формування дієвого конкурентного середовища. З одного боку вітчизняна система конкурентного права відповідає міжнародним стандартам та адаптоване до відповідного законодавства Європейського Союзу, але з іншого боку – факти реального життя свідчать про її недосконалість.


28.11.2016; 10:22
хиты: 95
рейтинг:0
Общественные науки
экономика
эконометрика
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь