Сили, які діють в електричному полі, – центральні. Поле центральних сил – потенціальне. Під час переміщення тіла із зарядом q на відстань S у електричному полі напруженістю Е під дією сили F виконується робота:
? – кут між векторами 
.
Робота сил електричного поля при переміщенні заряду не залежить від форми шляху, а залежить тільки від взаємного розміщення початкової і кінцевої точок траєкторії.
Потенціальна енергія заряду в однорідному електричному полі зв’язана з напруженістю поля співвідношенням:
,
де х – координати заряду, що W = 0 при х = 0.
Тоді робота:
Величину, яка визначається відношенням потенціальної енергії заряду до величини цього заряду, називають потенціалом.
Потенціал чисельно дорівнює роботі кулонівських сил з переміщенням одиничного позитивного заряду із даної точки простору в нескінченність:
Потенціал поля – величина скалярна. Під час переміщення одиничного заряду з точки А в точку В виконується робота:
- різниця потенціалів між точками А і В.
Вимірюють в СІ [?] = Дж/Кл = В.
Поверхні, потенціали всіх точок яких однакові, називають еквіпотенціальними поверхнями. В кожній точці еквіпотенціальної поверхні вектор напруженості 
перпендикулярний до неї.
Якщо електричне поле утворене кількома зарядами, то потенціал, в якій–небудь точці поля дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів, створених кожним зарядом :
Потенціал поля точкового заряду q на відстані r від нього:
