У просторі навколо зарядженого тіла чи системи тіл створюється силове електричне поле. Воно проявляється в тому, що на внесений у нього пробний заряд qo діє кулонівська сила Fr, пропорційна його величині. Силова дія поля описується напруженістю поля 0qFErr=, (1)
що є сталою величиною для певної точки простору поля і її величина не залежить від величини пробного заряду (див.п.9.1). Вона чисельно дорівнює силі, що діє на одиничний заряд у полі. Наприклад, із цього визначення слідує, що напруженість поля точкового заряду q дорівнює erqkE2rr=, (2)
де одиничний вектор , направлений від додатного заряду в нескінченність або до від'ємного заряду. Одиницею вимірювання напруженості поля є [E] = В/м (вольт/метр), або Н/Кл (ньютон на кулон). er
Електростатичним полем називається поле, напруженість якого Er не залежить від часу.
Однорідне електростатичне поле – поле, напруженість якого constE=r у будь-якій точці поля, тобто вектори Er в цих точках рівні за величиною та паралельні.
Якщо в просторі розміщено N зарядів, то напруженість сумарного поля цих зарядів визначається законом суперпозиції: вона дорівнює векторній сумі напруженостей, що створюються кожним із цих зарядів. Дійсно, результуюча сила поля, що діє на пробний заряд q0, дорівнює
,eFFN1ii0i00Σ==rr (3)
а напруженість поля обчислимо за її визначенням
ooqFErr=, Σ==N1iooiqFErr, oi2oiioierqkErr=, . (4) Σ==N1IoiEErr
Принцип суперпозиції означає незалежність виникнення та дії
