Система попередження вибухів і пожеж. Вибухопожежна безпека об'єкта забезпечується системами: попередження вибухів і пожеж; протипожежного та противибухового захисту; організаційно-технічних заходів. Мета системи - не допустити виникнення вибухів і пожеж. Вихідні положення системи попередження пожежі (вибухів): ♦ пожежа (вибух) можливі при наявності 3-х чинників: горючої речовини, окисника і джерела запалювання; ♦ за відсутності будь-якого зі згаданих чинників, або обмеження його визначаючого параметра безпечною величиною, пожежа неможлива. Горюча речовина і окислювач за певних умов утворюють горюче (вибухонебезпечне) середовище. Тоді попередження пожеж (вибухів) буде зводитись до: попередження утворення горючого середовища; попередження виникнення у горючому середовищі або внесення в це середовище джерела запалювання. Попередження утворення горючого середовища може забезпечуватись наступними загальними заходами або їх комбінаціями: максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих, в тому числі заміна легкозаймистих та горючих рідин як миючих засобів на пожежобезпечні; максимально можливе за умови технології та будівництва обмеження маси та об'єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечні способи їх розміщення; ізоляція горючого середовища (використання ізольованих відсіків, камер, кабін, тощо); підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм і правил безпеки; достатня концентрація флегматизатора в повітрі захищуваного об'єму (його складової частини); підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум'я виключається; максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів, пов'язаних з обертанням та використанням горючих речовин; установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках; застосування пристроїв захисту устаткування з горючими речовинами від пошкоджень та аварій, встановлення пристроїв, що відключають, відсікають, тощо; видалення пожежонебезпечних відходів виробництва. Найбільш радикальним заходом попередження утворення горючого середовища є заміна горючих речовин і матеріалів, що використовуються, на негорючі та важкогорючі. Проте горючі речовини, матеріали, вироби з них реально присутні в абсолютній більшості існуючих житлових, громадських, виробничих та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, а їх повна заміна практично неможлива. Тому попередження виникнення в горючому середовищі або внесення до нього джерел запалювання є головним стратегічним пріоритетом у роботі щодо запобігання пожежам. Джерелом запалювання може бути нагріте тіло чи екзотермічний процес, які здатні нагріти деякий об'єм горючої суміші до температури, коли швидкість тепловиділення ініційованого нагрівом процесу окислення перевищує швидкість тепловідводу із зони реакції. До основних груп джерел запалювання відносять: відкритий вогонь, розжарені продукти горіння та нагріті ними поверхні, тепловий прояв хімічної реакції, електричної, механічної, сонячної, ядерної енергії тощо. Попередження утворення в горючому середовищі джерел запалювання може забезпечуватись наступними засобами або їх комбінаціями: ♦ використанням машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при експлуатації яких не утворюються джерела запалювання; використанням швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалювання; улаштуванням блискавкозахисту і захисного заземлення інженерних комунікацій та устаткування; використанням технологічних процесів і устаткування, що задовольняє вимогам статичної іскробезпеки; підтриманням температури нагріву поверхні машин, устаткування, пристроїв, речовин і матеріалів, які можуть увійти в контакт з горючим середовищем, нижче гранично допустимої, яка не повинна перевищувати 80% температури самозаймання горючого середовища; виключенням можливості появлення іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, яка дорівнює або перевищує мінімальну енергію запалювання; використанням інструменту, робочого одягу і взуття, які не викликають іскроутворення при виконанні робіт; ліквідацією умов теплового, хімічного, мікробіологічного самозаймання речовин та матеріалів, що обертаються, виробів і конструкцій, виключенням їх контакту з відкритим полум'ям; зменшенням розміру горючого середовища, яке є визначальним, нижче гранично допустимого за горючістю; усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин; виконанням вимог чинних стандартів, норм та правил пожежної безпеки; використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечиим та вибухонебезпечним зонам, групам та категоріям вибухонебезпечних сумішей. Система протипожежного та противибухового захисту спрямована на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквідацію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідливих та небезпечних факторів пожеж і вибухів. Загальні вимоги цієї системи щодо будівель і споруд регламентуються ДБН В. 1.1-7-2002. Обмеження розповсюдженяя та розвитку пожежі, загалом, забезпечується: • розміщенням вибухопожежонебезпечних виробничих і складських будинків, зовнішніх установок, складів горючих рідин, горючихгазів з урахуванням переважаючого напрямку вітру, а також рельєфу місцевості; ♦ потрібною вогнестійкістю будівель та споруд, зниженням пожежної небезпечності будівельних матеріалів, що використовуються у зовнішніх огороджувальних конструкціях, у тому числі оздоблення та облицювання фасадів, а також у покриттях; застосуванням конструктивних рішень, спрямованих на створення перешкоди поширенню пожежі між будинками, улаштуванням протипожежних відстаней між будівлями та спорудами; встановленням гранично допустимих за техніко-економічними розрахунками площ поверхів виробничих будівель та поверховості будівель і споруд; ♦ застосуванням конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, що спрямовані на створення перешкод поширенню небезпечних факторів пожежі приміщеннями, між приміщеннями, поверхами, протипожежними відсіками та секціями: зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів і конструкцій, у тому числі оздоблень й облицювань, що застосовуються у приміщеннях та на шляхах евакуації; зменшенням вибухопожежної та пожежної небезпеки технологічного процесу, використанням засобів, що перешкоджають розливу та розтіканню горючих рідин під час пожежі; застосуванням засобів виявлення пожежі та пожежогасіння, у тому числі автоматичних установок пожежогасіння, а також інших інженерно-технічних рішень, спрямованих на обмеження поширення небезпечних факторів пожежі; улаштуванням аварійного відключення та перемикання установок і комунікацій; Організаційно-технічні заходи. Складність та різноманітність завдань, пов'язаних з організацією забезпечення пожежної безпеки, викликають необхідність безпосередньої участі в цьому процесі всіх державних, господарських, комерційних та громадських організацій, окремих громадян. Центральні органи виконавчої влади забезпечують: проведення єдиної політики в галузі пожежної безпеки; визначення основних напрямів розвитку науки й техніки, координацію державних, міжрегіональних заходів і наукових досліджень у галузі пожежної безпеки, керівництво відповідними науково-дослідними установами; розробку та затвердження державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки; встановлення єдиної системи обліку пожеж; організацію навчання спеціалістів у галузі пожежної безпеки, керівництво пожежно-технічними навчальними закладами; оперативне управління силами і технічними засобами, які залучаються до ліквідації великих пожеж; координацію роботи щодо створення і випуску пожежної техніки та засобів протипожежного захисту, встановлення державного замовлення на їх випуск і постачання; співробітництво з органами пожежної безпеки інших держав. Велике коло обов'язків щодо забезпечення пожежної безпеки покладається на керівників, власників і орендарів підприємств. Вони зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід; відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням; забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляться; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території; • проводити службове розслідування випадків пожеж. До основних завдань пожежної охорони відносяться: здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог; запобігання пожежам і нещасним випадкам; гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха.
Источник: http://fullref.ru/job_8aa56f7dda58cff8260e2ebc24590f71.html
