Загальні вимоги безпеки.

Вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів

Безпека праці на виробництві містить такі складові:

-   безпеку виробничого обладнання;

-   безпеку технологічних процесів;

-   організацію безпечного виконання робіт.

Необхідно знати вимоги безпеки до виробничого обладнання. Основним нор­мативним документом, який визначає загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання (за винятком обладнання, яке є дже­релом іонізуючого випромінювання), є ГОСТ 12.2.003-91. «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

Безпека виробничого обладнання базується на таких прин­ципах:

-   добору принципів дії джерел енергії та параметрів робочих процесів;

-   мінімізації споживаної та накопичуваної енергії;

-   застосування вмонтованих у конструкцію засобів захисту та інформації про можливі небезпечні ситуації;

- застосування засобів автоматизації і дистанційного керування та контролю;

-    дотримання ергономічних вимог та обмеженні фізичних і нервово-психологічних навантажень на працівників.

Матеріали конструкції виробничого обладнання не повинні бути чинником можливої небезпечної та шкідливої дії на ор­ганізм працівників, а навантаження, що виникають в процесі його роботи, в окремих елементах не повинні сягати небезпеч­них значень. Якщо остання вимога не може бути реалізована в конструкції обладнання, необхідно передбачити відповідні засоби захисту, наприклад, огородження.

Робота виробничого обладнання супроводжується утворен­ням небезпечних зон.

  Небезпечна зона - це простір біля обладнання, у якому постійно діють чи періодично утворюються небезпечні та/чи шкідливі виробничі фактори. Прикладами небезпечної зони може бути простір, у якому переміщуються окремі елементи обладнання; простір між шківом та набігаю­чою віткою паса у пасових передачах; простір біля неізольованих струмовідних частин. У разі потрапляння усього тіла або частини тіла працівника у небезпечну зону можливе виник­нення нещасного випадку.

Небезпечні зони виробничого обладнання (рухомі вузли, елементи з високою температурою, неізольовані струмовідні частини та ін.), як потенційні джерела травмонебезпеки, по­винні бути огороджені, тепло- чи електроізольовані або розмі­щені у місцях, де виключений контакт з ними працівників.

Конструкції зажимних, вантажозахоплювальних, вантажопідіймальних та інших пристроїв повинні унеможливлювати ви­никнення небезпеки у разі раптового відключення енергії, а та­кож самовільну зміну стану при відновленні енергоживлення.

Виробниче обладнання, робота якого супроводжується виді­ленням шкідливих речовин чи мікроорганізмів або пожежо- чи вибухонебезпечних речовин, повинно включати вмонтовані пристрої для локалізації цих виділень. За відсутності таких пристроїв у конструкції обладнання мають передбачатися місця для підключення автономних пристроїв локалізації та­ких виділень.

Якщо виробниче обладнання є джерелом вібрації, шуму, ультра- та інфразвуку, виробничих випромінювань (електро­магнітних, оптичного діапазону чи інших), воно повинно бути виконано так, щоб вплив цих шкідливих виробничих факторів не перевищував допустимих меж, установлених відповідними нормативними документами.

Виробниче обладнання має забезпечуватися місцевим освіт­ленням, якщо його відсутність може спричинити перенапру­ження органів зору або інші небезпеки.

Складовою безпеки виробничого обладнання є конструкція робочого місця, його розміри, взаємне розміщення органів управління, засобів відображення інформації, допоміжного об­ладнання тощо. При цьому розміри робочого місця і його еле­ментів мають забезпечувати виконання операцій в зручних ро­бочих позах, переважно в сидячому положенні.

Пуск виробничого обладнання в роботу, а також повторний пуск після його зупинки незалежно від її причини має бути можливим тільки шляхом маніпулювання органами пуску. Органи аварійної зупинки після спрацьовування мають зали­шатись у положенні зупинки до їх повернення у вихідне поло­ження працівниками.

Повне або часткове припинення енергопостачання з наступ­ним його відновленням, а також пошкодження мережі управ­ління енергопостачанням не повинно призводити до виникнен­ня небезпечних ситуацій.

Засоби захисту, які входять у конструкцію виробничого обладнання, повинні:

-   забезпечувати можливість контролю їх функціонування;

-   виконувати своє призначення безперервно у процесі роботи обладнання;

-   діяти до повної нормалізації відповідного небезпечного чи шкідливого фактора, що спричинив спрацьовування захисту;

-   зберігати функціонування під час та після виходу з ладу інших засобів захисту..

Вимоги безпеки до виробничих процесів

Основним норма­тивним документом, який визначає загальні вимоги безпеки до виробничих процесів, є ГОСТ 12.3.002-75. «ССБТ. Процессы производственньїе. Общие требования безопасности».

Безпека виробничих процесів визначається, у першу чергу, безпекою обладнання, яке входить у виробничий процес.

Основними вимогами безпеки до технологічних процесів є:

-   усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, які є вірогідними чинниками небезпек;

-   заміна технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням безпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні або характеризуються меншою інтенсивністю;

-   комплексна механізація та автоматизація виробництва, застосування дистанційного управління технологічними процесами і операціями за наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

-   герметизація обладнання;

-   застосування засобів колективного захисту працівників;

-   раціональна організація праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також обмеження важкості праці;

-   своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів (НШВФ) на окремих технологічних операціях (обов'язково з виводом на системи попереджувальної сигналізації);

-   впровадження систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечує захист працівників та аварійне відключення обладнання;

-   своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, що є джерелами НШВФ;

-   забезпечення пожежної та вибухової безпеки.

Вимоги безпеки до технологічного процесу повинні бути ві­дображені у технологічній документації. Рівні НШВФ на робочих місцях повинні відповідати вимогам нормативних документів.

Розміщення виробничого обладнання, вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів ви­робництва у виробничих приміщеннях і на робочих місцях не повинно створювати небезпеку для працівників.

Для транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва необхід­но використовувати безпечні транспортні комунікації з урахуванням вимог ГОСТ 12.2.022-80. «ССБТ. Конвейєри. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.3.020-80. «ССБТ. Процессьі перемещения грузов на предприятиях. Общие требова­ния безопасности».

Умови праці визначають також раціональні методи техно­логії та організації виробництва. Велику роль відіграє зміст праці, форми побудови трудових процесів, ступінь спеціаліза­ції працівників під час виконання виробничих процесів, вибір режимів праці та відпочинку, дисципліна праці, психо­логічний клімат у колективі, організація санітарного і побуто­вого забезпечення працівників. У формуванні безпечних умов праці велике значення має врахування медичних протипока­зань для використання працівників в окремих технологічних процесах, а також навчання та інструктажі працівників щодо безпечних методів проведення робіт.

До осіб, які мають бути допущені до участі у виробничому процесі, існують певні вимоги щодо відповідності їх фізичних, психофізіологічних і антропометричних (для деяких робіт) да­них характеру роботи. Перевірка стану здоров'я працівників має проводитися під час допуску їх до роботи і періодично від­повідно до порядку, встановленого МОЗ.

Основними напрямами убезпечення праці є комплексна механізація і автоматизація виробництва. Одним із перспективних напрямів комплексної автоматизації виробничих процесів є використання промислових роботів. При цьому між людиною і технологічним обладнанням з'являється проміжна ланка - промисловий робот. На роботизованих технологічних процесах людина «виводиться» із сфери постійного безпосереднього контакту з виробничим обладнанням. Безпека роботизованих технологічних процесів регламентується ГОСТ 12.2.072-82. «ССБТ. Роботьі промьішленньїе, роботизированньїе технологические комплекси и участки. Общие требования безопасности».

За умови використання промислових роботів небезпека мо­же зумовлюватися рухомими частинами самого робота та виро­бами, матеріалами чи заготовками, що рухаються, як у робочо­му режимі, так і під час налагоджування, ремонту, навчання та виконання керувальної програми робота.

У конструкції промислових роботів повинні передбачатися пристрої сигналізації, які передають на пульт керування інформацію про режим роботи, про спрацьовування блоківок, наявність збоїв у роботі. Промислові роботи мають оснащува­тися засобами захисту, які унеможливлюють вплив на пра­цівників небезпечних та шкідливих виробничих факторів за будь-якого режиму чи стану робота, у тому числі огороджувальними пристроями небезпечних зон, а також блоківкою, яка забезпечує припинення руху робота у випадку входження лю­дини у цю зону.