Особисті немайнові права людини забезпечують її природне існування і соціальне буття, а відносини, які виникають у сфері їх реалізації, складають предмет цивільно-правового регулюванняПерелік цих прав і свобод досить великий, але він не є вичерпним (ст. 22), а самі вони не є відчужуваними (ст. 21). Держава гарантує рівність прав і свобод людини незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (ст. 24). Особисті немайнові права мають абсолютний характер. Так, людині, їх носію, протистоїть необмежене коло зобов'язаних осіб, кожна з яких повинна утримуватися від порушення цих прав. Якщо у відносних правовідносинах заздалегідь відомі обидва суб'єкти цих відносин, то в абсолютних - відомим є тільки один суб'єкт (носій особистого права), інший суб'єкт, або суб'єкти (зобов'язані особи) - невідомі, їх існує невизначена кількість, і кожний із них зобов'язаний не порушувати особистого права, що охороняється законом.
За способом виникнення особисті немайнові права можна поділити на такі види: природжені- права, що належать людині внаслідок факту її народження. життя, здоров'я, тілесної недоторканності, свободи, вони складають її природжені права, права, що випливають із самої якості людини як особистості;
придбані - це права, яких людина набуває в процесі своєї діяльності, коли вона бере участь у соціальному житті. право на ім'я, і ті, право на охорону таємниці нотаріальних дій, відомостей
За ступенем пов'язаності їх із майновими правами на: особисті немайнові права, не пов'язані з майновими правами, тобто особисті права "у чистому вигляді" - право на ім'я, зовнішній вигляд, честь, гідність тощо, та особисті немайнові права, пов'язані з майновими правами. - права, що виникають у зв'язку з написанням літературних, наукових творів, творів мистецтва, право на таємницю нотаріальних, банківських відомостей, адвокатську, медичну таємницю тощо
Залежно від структури зв'язку учасників у особистому немайновому відношенні поділяються на: абсолютні права, що належать учасникам правовідносин, у яких особі, котра володіє особистим немайновим правом, протистоїть невизначене коло осіб, що зобов'язані утримуватися від порушення її права. Більшість особистих немайнових прав є абсолютними, однак при порушенні абсолютного права на порушника покладається цілком визначений обов'язок вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права; відносні права, що належать учасникам правовідносин, у яких управомоченій особі протистоять чітко визначені особи (або особа), і вони повинні здійснювати або не здійснювати цілком визначені дії.
92.
