Центральний банк — це емісійно касовий центр країни (державна установа), що здійснює нагляд за банківською системою і несе відповідальність за прове- дення монетарної політики в державі з метою забезпечення стабільного неін- фляційного розвитку економіки.
Ступінь незалежності центральних банків неоднаковий - від максимально незалежного Німецького Федерального банку до Банку Франції, що знаходиться в повній залежності від уряду. Тут істотне значення має чітке законодавче розмежування державних фінансів і банківської системи, тобто обмеження можливостей уряду користуватися коштами центрального банку.
Важливою стороною діяльності центральних банків є забезпечення стабільного функціонування комерційних банків, банківське регулювання і банківський нагляд. Через центральні банки здійснюється прямий державний вплив на ринок кредитних капіталів. У ряді країн встановлено обмеження участі банків у деяких видах фінансових операцій і пряме регулювання процентних ставок через центральні банки. На них покладене касове обслуговування державного бюджету і державного боргу. Вони також виконують резервну функцію, що необхідна для захисту інтересів вкладників і кредитної підтримки часток комерційних банків. Для цього за різними, категоріями рахунків установлені норми обов'язкових резервів, які комерційні та приватні банки повинні зберігати в центральних банках.
Велике значення має діяльність центральних банків для підтримки валютного курсу національної грошової одиниці.
Роль центральних банків як верхньої ланки системи кредитних відносин будь-якої країни з ринковою економікою важко переоцінити. Держави через центральні банки створюють базові засади регулювання господарських процесів ринковими методами. Ці методи разом із заходами податкової і бюджетної політики держави мають вирішальний вплив на перебіг усіх економічних і політичних процесів демократичних традицій суспільства, його економічної культури тощо. При цьому власне грошово-кредитне регулювання через центральні банки є найгнучкішими і найоперативнішими з-поміж усіх інших інструментів державної економічної політики.
