Під принципами управління грошовою системою розуміються певні правила, якими керується держава при організації грошової системи країни.
Грошова система ринкового типу заснована на наступних принципах:
- прогнозного планування грошового обороту;
- стійкості й еластичності грошового обороту;
- кредитного характеру грошової емісії;
- забезпеченості випускаються в обіг грошових знаків:
- відносної свободи центрального банку та підзвітності його парламенту;
- надання уряду грошових коштів тільки в порядку кредитування;
- комплексного використання інструментів кредитного регулювання (норма обов'язкових резервів, облікова ставка, валютна інтервенція);
- контролю та нагляду за грошовим обігом;
- функціонування тільки національної валюти на території країни.
Принцип централізованого управління грошовою системою
Цей принцип існує і в першому типі грошової системи, властивому адміністративно-розподільчої моделі економіки. Однак при цій моделі управління здійснювалося за допомогою директивних актів уряду, які були обов'язкові для виконання всіма державними банками та їх філіями у всіх регіонах різних країн.
Управління грошовими системами в умовах ринкової системи характеризується тим, що на перший план виступають не адміністративні методи планування (хоча і вони мають місце), а економічні, коли держава через апарат центральних банків ставить на ринках такі умови, які змушують банки, фінансові інститути та інші юридичні особи приймати потрібні державі рішення.
Принцип централізованого управління національної грошової системою реалізується через потреби розвитку країни у вирішенні спільних цілей і завдань щодо створення єдиної централізованої грошової системи.
Принцип прогнозного планування грошового обороту
Він означає, що як централізовані, так і децентралізовані плани грошового обороту та його складових частин підготовляються не як директивні плани, обов'язкові для виконання конкретними органами, що відповідають за їх виконання, а як прогнози, тобто орієнтири, до яких треба прагнути. Виняток становить такий фінансовий план, як державний бюджет, який при будь-якому типі грошової системи залишається директивним планом, за виконання якого відповідає уряд і, як правило, міністерство фінансів країни.
Принцип стійкості і еластичності грошового обороту
Цей принцип означає, що зміна маси грошей, що перебувають в обороті, має порівнюватися з потребами національної економіки: зростати при збільшенні потреби, зменшуватися при скороченні потреби, при цьому не допускати розвитку інфляційних процесів в країні.
Принцип кредитного характеру грошової емісії
Відповідно до цього принципу поява нових грошових знаків (безготівкових та готівкових) в господарському обороті можливо тільки в результаті проведення банками кредитних операцій. З інших джерел, включаючи казначейства країн, грошові знаки в обіг не повинні надходити.
Принцип забезпеченості випускаються в обіг грошових знаків
В умовах ринкової моделі економіки грошові знаки забезпечуються знаходяться в активах банків товарно-матеріальними цінностями, золотом та іншими дорогоцінними металами, вільно конвертованою валютою, цінними паперами та іншими борговими зобов'язаннями.
Принцип незалежності центрального банку від уряду і підпорядкованість його парламенту країни
Виражається в тому, що центральний банк є структурою, контрольованої парламентом, законодавчим органом влади і не підпорядкований виконавчої влади, тобто урядові. Цей принцип обумовлює здатність центрального банку виконувати одну з найважливіших його функцій - підтримка стійкого курсу національної валюти, відповідного тенденціям у розвитку економіки країни.
