Закон грошового обігу – загальний економічний закон (діє в кількох суспільно-економічних формаціях), який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей. Відповідно до видів грошей та виконуваних ними функцій розрізняють певні типи закону грошового обігу. З урахуванням виконуваних повноцінними грошима функцій міри вартості та засобу обігу за металевого грошового обігу, насамперед золотого монометалізму (коли кількість грошей стихійно пристосовується до вимог товарного обігу).
Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:
де
- M — об'єктивно необхідна маса грошей;
- ΣPQ — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;
- ΣК — сума продажів товарів і послуг у кредит;
- ΣП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;
- ΣВП — сума платежів які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;
- V — швидкість обороту грошової одиниці за рік;
