| Сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе | Світогляд |
| Історичні типи світогляду |
міфологія релігія наука філософія |
| Міфологія | фантастичне уявлення про природу і соц.дійсність навколо людини |
| релігія | віра людини в існування надприордного Начала |
| Що відрізняє філософський світогляд від релігійного? |
1)релігія поділяє світ на земний і небесний,а філософія завжди відстоює єдність світу. 2)релігія формує свідомість людини за допомогою образного мислення і уяви,а філософія - за доп інтелекту. 3)релігія намагається засокоїти,утішити,а філософія - дати знання,а не віру як життєву опору. 4)початком релігії є побоювання світу,а початком філософії - цікавість до нього. 5)релігія існує як масовий світогляд,а філософія як елітарний. 6)для релігії головним є дотримання певних норм,а для філософії - свободомислення. |
| У чому полягають відмінності між філософією та наукою? |
1)наука переходить від одних проблем до інших,а філософія розв*язує одні і ті ж самі вічні проблеми,але щоразу в нових умовах. 2)наука вивчає світ по частинах,кожна на своїй ділянці,а філософія ніколи не забуває про єдність світу. 3)наука створює систему знань відносно довершених і доведених,а філософія не дає готових формул. 4)наукові знання призначені для загального і масового використання,а філософські істини - для індивідуального досвіду. |
| Які джерела та особливості філософського знання? |
Виникла на основі світоглядних пошуків,що остають як необхідність з погляду людського життєвого вибору. Особливості: узагальнюючий характер знання принциповий людиноцентризм прагнення досягти абсолютів
|
| Як співвідносяться філософія та світогляд? |
філософія розширює і систематизує знання людей про світ ,людину,суспільство; допомагає зрозуміти світ як єдине,відображаючи ставлення людини до світу,погляди на мету і тд .є підгрунтям соц.орієнтації людей. |
| Рівні світогляду |
світовідчуття світосприйняття світоуявлення світорозуміння світовідношення |
| Чи вичерпується зміст філософії її світоглядною функцією? Відповідь поясніть. | ні.роль у житті людин зростає,однак не вичерпує змісту. |
| Предметом філософії є | співвідношення "людина-світ" |
| Це неправильно, що філософія виконує функцію | ілюзорно-компенсаторну |
| функції філософії |
світоглядна методологічна розумово-теоритична гносеологічна критична аксіологічна соціальна прогностична |
| До методів філософії належить: | діалектичний |
| вічні філософські питання: |
чи існує Бог? У чому сенс життя? Що буде піся смерті? ітд |
| Дайте визначення матеріалізму. | один з основних напрямків філософії, який у вирішенні основного питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух,свідомість, ідеальне — вторинним. |
| Дайте визначення об’єктивного ідеалізму. | напрямок філософії,представники якоговважали першоосновою індивідуальне духовне начало(абсолютне) |
| Дайте визначення суб’єктивного ідеалізму. | первинним і реально-існуючим є лише почуття "я",а все те,що нас оточує,є лише продуктом наших відчуттів. |
| Яка книга є основною релігійно-міфологічною пам’яткою Стародавньої Індії: | Веди |
| Як можна класифікувати філософські школи Стародавньої Індії, виходячи із їх ставлення до Вед? |
1)Брахманізм.2)Бхативізм 3)Буддизм.4)джайнізм |
| Особливістю давньоіндійської філософії було звернення до проблеми: | пізнання світу |
| У філософії Стародавньої Індії вчення про переселення душ, що після загибелі тіла вселяються в чергове нове тіло називається: | сансара |
| У давньоіндійській філософії поняття „сансара” означало: | нескінченний цикл страждань;уявлення про кругообіг живого |
| Вчення про „чотири благородні істини” належить: | буддизму |
| Назвіть „чотири благородні істини” буддизму. |
|
| Що означав принцип ахімси у буддизмі та джайнізмі? |
ненасильництво.ставить вимогу не завдавати болю та зла будь-яким іншим істотам |
| До філософських шкіл Стародавнього Китаю належала: | легізм |
| У давньокитайській філософії поняття „дао” означало | "шлях", сенс життєвого шляху людини |
| Проблема „інь – ян” у давньокитайській філософії означала: | пізнання протилежностей |
| У конфуціанстві поняття „жень” означало | гуманність |
| Чому античну філософію називають натурфілософією? | антична філософія розпочинається з появи натур-філософських ідей,тобто з філософського осмислення природи |
| Хто з давньогрецьких філософів вперше вжив поняття „філософ”? | Піфагор |
| Представником мілетської школи є: | Фалес |
| Першоосновою світу за Фалесом є: | вода |
| Першоосновою всього сущого у філософії Геракліта є: |
вогонь |
| Що означало поняття „апейрон” у давньогрецькій філософії? |
невизначене,безкінечне |
| Хто з давньогрецьких філософів стверджував: „Число володіє речами” | Піфагор |
| Кого з давньогрецьких філософів вважають першім стихійним діалектиком: | Геракліт |
| Що означає поняття „логос” за Гераклітом? | "слово",розповідь,промова |
| Яка філософська школа Стародавньої Греції вперше застосовує категорію „буття”?: | елеатська |
| Хто із давньогрецьких філософів сказав: „Людина – міра всіх речей”? | Протагор |
| Хто в давньогрецькій філософії вперше використав поняття „атом”? | Демокріт |
| Як Ви розумієте слова Сократа „Пізнай самого себе”? |
зрозуміти свій внутрішній світ,обачити і прийняти свої позитивні і негативні якості,бути щирим самим із собою ітд |
| Як Ви розумієте слова Сократа „Я знаю, що я нічого не знаю”? |
коли людина каже "я знаю" ,вона робить одвійне ствердження:
невірне знання також знання |
| Що таке діалектика за Сократом? | уміння вести бесіду так,щоб розкривати протиріччя в судженнях супротивника і знайти таким чином істину |
| Вчення про матерію і форму у філософії античності розробив: | Аристотель |
| Вислів „Платон мені друг, але істина – дорожча” належить: | Аристотель |
| За Платоном, пізнання є: | розумова діяльність |
| Які типи правління Платон та Аристотель відносять до „правильних”? |
|
| Які типи правління Платон та Аристотель відносять до „неправильних”? |
|
| Щастя людини, за Епікуром, полягає у | прагненні до задоволення |
| Якому напрямку античної філософії належить ідея походження світу як еманації Бога? | неоплатонізм |
| Назвіть напрямки елліністичної філософії. |
|
| Назвіть основні ідеї філософії стоїцизму. |
відмова від матеіальних благ; життя у згоді з природою. |
| Назвіть основні ознаки середньовічної філософії. |
|
| У чому суть апологетики? | звернення людства до розуму |
| Як Ви розумієте твердження Тертулліана: „Вірую, бо це абсурдно”? | в абсурд можна тільки вірити,пізнанню він не підлягає.Все інше можна пізнати наукою і не потребує віри. |
| Дайте визначення патристики. | вчення "отців церкви" |
| Представником патристики є: | Тертуліан |
| Характерна риса середньовічної філософії – це: | теоцентризм |
| Середньовічна філософія за своїм характером була | теологічною |
| Тип релігійної філософії, який був спрямований на раціональне обґрунтування основ християнського віровчення, насамперед для осмислення і доведення буття Бога | схоластика |
| Проблема універсалій - це тема дослідження філософії | середньовіччя |
| Філософський напрям, який вважав, що реально існують лише поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена | номіналізм |
| Філософський напрям, який визнавав, що універсалії існують реально як певні духовні сутності поза одиничними речами і незалежно від них і складають субстанцію речей | реалізм |
| Представником номіналізму у середньовічній філософії є: | А.Кентерберійський |
| Представником реалізму у середньовічній філософії є: | РОсцелін |
| Систематизатором середньовічної схоластики є | Фома Аквінський |
| Хто з середньовічних філософів ставив розум вище за віру? | П*єр Абеляр |
| Теорія, за якою розмежовувалися істини релігійного та філософського плану | теорія "подвійної істини" |
| Хто із середньовічних філософів уперше обґрунтував ідею „подвійної істини”? | Ібн-Рошд |
| Назвіть представників арабомовної філософії. |
Аль-Кінді Аль-Біруні Ібн-Рошд та ін |
| Вкажіть основні проблеми філософії Відродження. |
|
| Яка провідна тема філософських пошуків епохи Відродження? |
|
| Вчення, за яким центром світу і філософських роздумів проголошувалася людина – це | антропоцентризм |
| Дайте визначення поняття „гуманізм”. | система ідей і поглядів на людину як найбільшу соціальну цінність,створення умов для її повноцінного життя і розвитку |
| Антропоцентризм - це: | філософські погляди ,згідно з якими людина є центром і вищою метою світобудови |
| Пантеїзм – це: | ідея єдності Бога і природи |
| Пантеїстичні ідеї притаманні філософським системам: | Дж.Бруно |
| У чому полягали відмінності між пантеїзмом М.Кузанського та Дж.Бруно? |
Бруно (натуралістичний пантеїзм) - обожнює природу,для нього характерні такі поняття :нескінченний розум,світова душа. Кузанський (містичний) - схильний бачити не Бога в природі,а природу в Бога. |
| В чому суть соціалістичних утопій Т.Мора та Т.Кампанелли? | цей устрій забезпечить усіхгромадян умовами для ном людського існування ,приватній власності,реалізації,державі ітд. |
| Творцем геліоцентричної теорії світу був: | М.Копернік |
| Головне завдання філософія Нового часу вбачала: | розробка та обгрунтування методів наукового пізнання |
| Філософський напрям, який вважає розум єдиним істинним джерелом знань та діяльності людини | раціоналізм |
| Серед названих філософів представником раціоналізму є | Декарт |
| Філософський напрям, який вважає чуттєвий досвід єдиним істинним джерелом | емпіризм |
| Серед названих філософів представником емпіризму є | Бекон |
| Автором вчення про помилкові судження („примари”, „ідоли”) є: | Бекон |
| Автором вчення про вроджені ідеї : | Декарт |
| Хто із філософів Нового часу розвивав сенсуалістичне вчення про душу людини як „чисту дошку”? | Дж.Локк |
| Істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яке породжує всю багатоманітність світу | субстанція |
| Назвіть основні ідеї філософії Просвітництва. | Людина - природна істота і всі її здібності визначаються природою |
| Кому з філософів Просвітництва належать слова: „Якби Бога не було, його слід було б вигадати": | Вольтер |
| Автором теорії „географічного детермінізму” є: | Ш.Монтеск*є |
| „Чини так, щоб максима твоєї поведінки могла стати основою всезагального законодавства; завжди стався до людини як до мети і ніколи не стався до неї як до засобу” – це: | категоричний імператив |
| Що означає, за І.Кантом, поняття „апріорі”? | додосвідне знання |
| Поняття „категоричний імператив” ввів: | Кант |
| У чому полягав „коперніканський переворот” у філософії, здійснений І.Кантом? | зміна парадигми мислення:світоглядні горизонти розширюються ,а відтак трансформуються. |
| Що, за І.Кантом, означають „речі для нас” та „речі у собі”? |
"річ для нас" річ,як вона розкривається людиною в процесі пізнання. "річ у собі" те,що існує саме по собі,незалежно відлюдської практики і пізнання. |
| Позиція І.Канта стосовно можливостей людського пізнання – це: | гносеологізм |
| Хто з представників німецької класичної філософії сформулював тріаду „теза – антитеза – синтез”? | Гегель |
| Чому філософія Ф.В.Й.Шеллінга отримала назву „філософія тотожності”? | ні субстанція(Я) ні обєкт(неЯ) не може окремо бути прийнятим за вихідне.Таким вихідним може бути тільки їх єдність ,тотожність. |
| Дайте визначення абсолютної ідеї за Г.Гегелем. | ідея,що виражає повноту усього сущого. |
| Назвіть етапи, які, за Г.Гегелем, проходить у своєму розвитку абсолютна ідея. |
|
| Який метод філософії знайшов найбільш глибокий і всебічний розвиток у Гегеля? | діалектичний |
| Назвіть закони діалектики, сформульовані Г.Гегелем. |
|
| Як Л.Фейєрбах пояснює походження релігії? | релігія походить від споконвічного безсилля людини перед пануючими над нею природніми і соціальними силами. |
| Погляди Л.Фейєрбаха отримали назву: | антропологічний матеріалізм |
| Чиї філософські погляди здійснили найбільший вплив на формування марксистської філософії? | Ж-Ж.Руссо |
| Назвіть основні положення марксизму. | аналіз і критика капіталістичних спільнот,буржазного суспільства |
| Як тлумачиться категорія „життя” у „філософії життя”? | внутрішнє переживаннч у сфері досвіду і духовної культури |
| Вчення А.Шопенгауера отримало назву: | волюнтаризм |
| Автором концепції надлюдини є: | Ніцше |
| Засновником філософії позитивізму є | кант |
| Назвіть етапи у розвитку позитивістської філософії. |
|
| Частина психіки, де зосереджуються неусвідомлені бажання та витіснені зі свідомості ідеї, за З.Фрейдом, - це: | несвідоме |
| З яких компонентів складається особистість за З.Фрейдом? |
надЯ - совість Яego - свідомість id Воно - несвідоме |
| Представником філософії екзистенціалізму не є | Сартр |
| Представником екзистенціалізму є: | Ясперс |
| Що означає поняття „екзистенція”? | вчення про буття |
| Напрямком релігійної філософії ХХ – ХХІ ст. є: | персоналізм |
| Назвіть представників філософської думки Київської Русі. |
Василь Великий Іоан Златоуст Григорій Богослав Григорій Нисьький |
| Як розумілася філософія в епоху Київської Русі? |
сукупність філософських істотних ідей ,що структурували світогляд і відображалися у всьому масиві результатів культурної творчості.Тоді філософія не виділялася у відносно самостійну сферу теоретичного освоєння світу. |
| У чому полягав культ „книжності” у філософії Київської Русі? | зберігаючи наступність у давньоруській традиції,вона увібрала у себе досвід місцевих шкіл і в свою чергу надавала на них сій вплив. |
| У чому полягав феномен двовір’я у світогляді давніх слов’ян? | у поєднанні народної,язичної традиції і християнської доктрини до КР.У цей період було запропоновано основу української філософії,сформовано етнічний архетип та ідею єдності доавньоруського суспільства. |
| Кого вважають родоначальником української філософії класичної доби? | Г.Сковорода |
| Охарактеризуйте вчення Г.Сковороди про „дві натури” і „три світи”. |
Ідея про «двонатурність» світу простежується в усіх філософських працях мислителя: «Видима натура називається твар, а невидима — Бог. Ця невидима натура, чи Бог, усю твар прозирає й утримує; скрізь завжди був, є і буде. «Є ж три світи. Перший є всезагальний і світ населений, де живе все народжене. Цей, складений із незлічених світ-світів, і є великий світ. Інші два часткові й малі світи. Перший — мікрокосм, тобто світик, малий світ або людина. Другий світ символічний, тобто Біблія. У населеному будь-якому світі сонце є око його, і око це є сонце. А як сонце є голова світу, то не дивно, що людина названа мікрокосм, тобто маленький світ. А Біблія є символічний світ, тому що у ній зібрані небесних, земних і глибинних створінь фігури, щоб вони були монументами, які ведуть нашу думку у поняття вічної природи, прихованої у тлінній так, як малюнок у фарбах своїх». |
| Це неправильно, що Сковорода | був матеріалістом |
| Основною проблематикою у філософії Г.Сковороди була | проблема політичної влади |
| Розкрийте суть ідеї „спорідненої праці” у творчості Г.Сковороди. |
Шлях до щастя, згідно із Г.С. Сковородою, - це пізнання людиною тієї ролі, яку невидима натура - Бог, що є режисером людської драми, - призначила людині для виконання. Успіх залежить не від величини ролі, а від її відповідності внутрішнім здібностям людини, яка її грає. Гармонія людського буття залежить від того, наскільки кожен дотримується принципу "спорідненості праці" - принципу відповідності вищому, розумному началу, яке визначає сенс людського існування. З концепцією "спорідненості" пов'язаний і принцип "нерівної рівності" як ідеалу міжособистісного спілкування. Полемізуючи із французькими просвітителями, Г.С. Сковорода протиставив зазначений вище принцип принципу "рівної рівності". На його думку, через індивідуально неповторний зв'язок з Богом кожна людина відрізняється від інших своєю внутрішньою природою. Ідея рівності має сенс відповідно до створення достатніх передумов для кожного реалізувати свою здатність до "спорідненого життя". Різні здібності людини визначаються своєрідністю виявів Бога в кожному. Відповідність життя моральному ідеалу, яку обґрунтовував Г.С. Сковорода, визначається не лише "спорідненими" особливостями, а й тим, наскільки людина здатна осягнути ці особливості й перебудувати своє життя відповідно до них. |
| З якою метою було створено Острозький культурно-освітній центр? | збереження і розвиток духовних традицій княжої доби як засобу утвердження своєї релігійної і національної окремості. |
| Представником Києво-Могилянської академії | Феофан Прокопович |
| Представником Кирило-Мефодіївського товариства був: | Костомаров |
| Назвіть основні завдання Кирило-Мефодіївського товариства. | Основними завданнями, які ставили перед собою члени Кирило-Мефодіївського братства, були: ліквідація кріпацтва і скасування станів, поширення освіти серед народних мас, об’єднання всіх слов’янських народів в одну рівноправну федерацію, в якій кожний народ мав би свою державність. |
| „Книга буття українського народу” написана: | Костомаровим |
| Автором „хутірської філософії” є: |
Куліш
|
| Вчення про суще, про першооснови буття; система найзагальніших понять буття, за допомогою яких здійснюється осягнення дійсності – це: | Онтологія |
| Дайте визначення категорії буття. | гранично-загальна абстакція ,яка об*єднує за ознакою існування найрізноманітніші явища,предмети і поцеси природи,людські колективи та окремих людей,соціальні інститути,рівні,форми і стани людської свідомості. |
| Назвіть форми буття. |
|
| Що таке „друга природа”, які її особливості та ознаки? |
придумується людьми й удосконалюється ними.В предметах "другої природи" втілені праця і знання людини,її соціальна душа.Вони створені,щоб виконувати певні функції.Предмети "другої природи"іноді виготовляють з матеріалу ,який уже є предметом "другої природи".Особливості буття предметів і поцесів полягають у тому,що вони становлять нерозривну єдність конкретних індивідів,соціального призначення та їх функції. |
| Об’єктивно реальне буття світу в часі, просторі і русі, детерміноване і безпосередньо чи опосередковано пізнаване людиною | матерія |
| Дайте визначення руху. | спосіб існування матерії,який полягає у безперервній зміні всього сущого,переміщення,зміна положення тіл відносно інших тіл. |
| Дайте визначення простору. |
протяжність ,в якій розташовані предмети і відбуваються дії.
|
| Дайте визначення часу. | вимір,в якому відбувається послідовність подій. |
| У чому полягає відмінність між рухом та розвитком? |
Розвиток - це такий рух,під час якого відбувається не просто зміна вже існуючих властивостей ,а й виникають нові властивості,нова якість,яких раніше не було. Рух більш загальне поняття,ніж розвиток. |
| Які б процеси перетворення не відбувалися у світі, загальний субстанцій ний баланс залишається незмінним – це | закон збереження і перетворення матерії |
| Назвіть форми руху матерії. |
|
| В чому полягає єдність матерії, руху, простору і часу? | є рух - спосіб існування матерії,простір - місце її існування і час ,коли вона існує. |
| Назвіть специфічні властивості простору. |
|
| Назвіть специфічні властивості часу. |
|
| Вища, властива лише людині і пов’язана з мовою функція мозку, яка заключається і узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній мисленій побудові дій і передбаченні її результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини, це: | свідомість |
| Як Ви розумієте слова: „Свідомість не тільки відображає світ, а й створює його”? | створює,перетворює,удосконалює свій власний свій і життєвий світ людини:світ її ідей,понять,знань,світ людських цінностей,емоцій,смислів,світ образів ,уявлень тощо.Але творча сила свідомості повинна орієнтуватися на систему загальнолюдських цінностей ,спиратися на роздуми про сенс життя ,на уявлення по невідривний зв*Язок людини і природи ,супруводжуватися чуттям відповідальності за власне життя і за долю людства. |
| Здатність матеріальних явищ, предметів, систем у процесі взаємодії відтворювати у своїх структурах особливості інших явищ, предметів і систем – це | відтворення |
| Назвіть типи відображення. |
|
| структура свідомості людини |
1)Чуттєво-афектний пласт:
2)цінносно-вольовий рівень:
3)Абстрактно-логічне мислення:
4)Рефлексія
|
| Яка структура суспільної свідомості? |
Суспільна свідомість:
|
| У чому полягає суспільно-історична сутність свідомості? | у розвитку матерії від неструктурованих до структурованих,від елементарних до складних,від неорганічних до органічних,від неживих до живих форм. |
| Формою суспільної свідомості не є: | атеїзм |
| Назвіть форми суспільної свідомості. |
|
| Філософський метод, за яким Всесвіт і різні його сфери розвиваються шляхом якісних змін, боротьби протилежних сил, сторін на основі універсального зв’язку всіх явищ, об’єктів, процесів – це | діалектика |
| Таке розуміння світу і такий спосіб мислення, при якому ігноруються або вкрай спрощено розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ і предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення або зменшення об’єктів без їх якісної зміни – це: | метафізика |
| Міркування, побудоване на навмисному порушенні законів логіки – це. | софістика |
| Концепція, що ґрунтується на свавільному виборі координат, на випадковому поєднанні сторін речей, на ігноруванні їх суттєвих відмінностей, на суб’єктивному поєднанні елементів, різних положень, концепцій, поглядів – це: | електрика |
| Абстрактний спосіб розгляду теоретичних і практичних проблем, без врахування обставин місця і часу – це: | догматизм |
| . Спосіб розгляду теоретичних і практичних проблем, який абсолютизує відносність істини – це: | релятивізм |
| Суттєве відношення, зв’язок між сутностями, який є: об’єктивним, необхідним, загальним, внутрішнім, суттєвим, повторюваним – це: | закон |
| Назвіть принципи діалектики. |
|
| Назвіть категорії діалектики. |
1група.детермінаційні зв*Язки "сутність-явище" "причина-наслідок" "необхідність-випадковість" "можливість-дійсність" 2група.організація буття "одиничне-загальне" "форма-зміст" "частина-ціле" |
| Закон, що розкриває механізм процесу розвитку, показує шляхи утворення нового, способи переходу від старого до нового – це: . | законн взаємного переходу кількісних та якісних змін |
| Універсальний закон, в силу якого всім речам і явищам матеріального і духовного світу властиві внутрішні суперечності, протилежні сторони і тенденції, які знаходяться у взаємозв’язку і взаємозапереченні – це: | закон єдності та боротьби протилежностей |
| Закон, що характеризує напрям і форму розвитку, єдність поступовості і наступності, виникнення нового і відносне повторення певних моментів старого – це | закон заперечення заперечення |
| У чому полягає принципова відмінність діалектичного заперечення від метафізичного? | у протилежностях |
| Процес взаємодії об’єкта і суб’єкта, сутністю якого є перетворення предметного змісту у зміст мислення, а кінцевою метою – досягнення істини – це: | пізнання |
| Перевірений суспільно-історичною практикою і удостовірений логікою результат процесу пізнання дійсності – це: | знання |
| Пізнання як форма діяльності здійснюється в: | художніх образах |
| Дайте визначення об’єкта пізнання. | те,що виділено суб*єктом з об*єктивного взаємозв*язку природи і сспільства,те,на що спрямована людська діяльність |
| Дайте визначення суб’єкта пізнання. | той,хто діє,впливає на об*єкт |
| Адекватне відображення об’єкта пізнаючим суб’єктом, яке відтворює реальність такою, якою вона є сама по собі, поза свідомістю і незалежно від неї – це: | істина |
| Для чого у пізнавальній діяльності необхідне поняття істини? |
поняття необхідне в пізнавальній діяльності для того,щоб розрізняти дійсність,тобто дійсність відображається в істині. Істина нерозривно пов*язана з предметно-чуттєвою діяльністю людини з практикою. |
| Зміст знання, яке не відповідає реальності, але приймається за істинне – це: | заблудження |
| Чому заблудження (омана) є постійним супутником істини в процесі пізнання? | пізнання здійснюється через єдність та боротьбу полярних протилежностей - істини і омани.Постійне їхнє співіснування та взаємодія джерелом мають практику. |
| Такий зміст людських знань, який тотожний своєму предмету і не буде спростований подальшим розвитком пізнання та практики – це | абсолютна істина |
| Таке знання, яке в принципі правильне, але не повністю відображає дійсність, не дає її всебічно вичерпного образу – це: | відносна істина |
| Що означає конкретність істини? | така її ознака,за якою істинність того чи іншого твердження залежить від умов,місця та часу,а також тільки в наявній визначеній теоретичній системі відліку тощо.істина завжди конкретна. |
| Критерієм істини є: | практика |
| Назвіть рівні наукового пізнання. |
|
| Класифікуйте методи наукового пізнання. |
методи за ступенем загальності
методи емпіричного рівня методи теоретичного осмислення дійсності |
| Дайте визначення експерименту як методу наукового пізнання. | моделювання умов з метою виявлення й вимірювання певних зв*язків між явищами і процесами. |
| Дайте визначення спостереження як методу наукового пізнання. | упорядкована,систематизована,цілеспрямована система сприйнять досліджуваних явищ,його властивостей,зв*язків,відношень,яка дає вихідний емпіричний матеріал для пізнання,його властивостей,відношень,відповідні факти. |
| Дайте визначення аналізу. | мислене розчленування предмета,властивості педмета або відношення між предметами на частини.. |
| Дайте визначення синтезу. | мислене поєднання різноманітних елементів,сторін предмета в єдине ціле. |
| Дайте визначення гіпотези. | спосіб мислення,який полягає у побудові припущення про те,що таке досліджуване явище,та в доведенні цьогоо припущення. |
| Назвіть гіпотези про походження людини. |
|
| Процес виділення людини з тваринного середовища і її розвиток в процесі колективності – це:з. | антропосоціогенез |
| Здатність людини діяти у відповідності зі своїми інтересами та цілями, спираючись на пізнання об’єктивної необхідності – це: | свобода |
| Об’єктивно зумовлений плин життя, що складається незалежно від конкретної людини – це | необхідність |
| Дайте визначення особистості. | конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовами,емоційними,вольовими там фізичними особливостями. |
| Дайте визначення праці. | доцільна матеріальна і нематеріальна діяльність людини,спрямована на задоволення отреб індивіда і суспільства. |
| Дайте визначення суспільного виробництва. | сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ. |
| До структури суспільного виробництва не входить: | пізнання |
| Знаряддя і засоби виробництва та самі люди, які приводять їх у рух і завдяки своїм знанням, досвіду і трудовим навичкам здійснюють виробництво, це: | продуктивні сили |
| Сукупність матеріальних, економічних відносин, які складаються між людьми в процесі виробництва та з його приводу і руху суспільного продукту від виробництва до споживання – це: | виробничі відносини |
| Перерахуйте основні сфери життя суспільства. |
|
| Дайте визначення політичної системи. | сукупність і механізм взаємодій державних і політичних інститутів,політичних відносин,а також політичних і правових норм. |
| Назвіть функції політичної системи. |
|
| Назвіть теорії походження держави. |
|
| Назвіть функції держави. |
|
| Дайте визначення суспільного прогресу. | процесбезперервного становлення і розвитку людської сутності,що постає як неухильне вдосконалення самої життєдіяльності,здібностей людей по забезпеченню необхідних умов свого існування. |
| Назвіть критерій прогресу соціальної системи. | міра свободи |
| Дайте визначення регресу. | рух назад,повернення до старих форм,занепад ,деградація. |
| У яких напрямках здійснюється НТР на сучасному етапі розвитку суспільства? |
|
| Частина світу, сукупність природних умов, необхідних для життя людини і людства – це: | природа |
| Автором концепції ноосфери є: | Вернадський |
| Сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає глибоким визначальним фактором розвитку – це | ноосфера |
| Дайте визначення екології. | наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. |
| Назвіть глобальні проблеми сучасності. |
пов*язані з міжнародними відносинами:
пов*язані з взаєминами людини і суспільства:
пов*язані з природою:
|
| Дайте визначення культури. | сукупність матеріальних та духовних цінностей ,створення людством протягом історії. |
| Назвіть функції культури. |
|
| Дайте визначення поняття „народ”. |
населення конкретної держави; організоване ціле, що має єдину психологію (менталітет), культуру, традиції, мову, звичаї, єдину територію, загальні економічні звязки і т.д. |
| Дайте визначення поняття „нація”. |
На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Існують два основні значення терміна[1]:
|
| Сфера філософського знання про загальність і сутність історичного процесу, іманентну логіку розвитку суспільства – це: | філософія історії |
| Що є предметом філософії історії? | інтерпритація,розкриття змісту історичного процесу і пізнання |
| Назвіть напрямки філософії історії. |
прогресистське тлумачення історії, регресистське трактування історичного процесу та концепції історичного коловороту. Тобто прогресистське, регресистська та циклічна філософія історії. |
| Що є рушійними силами суспільного розвитку? |
різні суспільні явища,об*єктивні суспільні суперечності,продуктивні сили,спосіб виробництва та обміну,розоділ праці,дії великих мас людей,народів,національні еволюції ітд. |
| Назвіть суб’єктів історичного розвитку. |
|
| Духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі, виражає її віру в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, є засобом спілкування з ним, входження в його світ, причетності до нього – це: | релігія |
| Що є предметом релігієзнавства? | релігія |
| Хто є основоположником релігієзнавства? | Тайлор |
| Тлумачення біблійних текстів – це: | екзегетика |
| Розділ богослов’я, що виправдовує та захищає певну релігійну систему, її догмати за допомогою апелювання до розуму – це: | апологетика |
| Функцією релігії не є: | методологічна |
| Назвіть функції релігії. |
|
| Ставлення віруючих до світу, виражене в системі поглядів, почуттів, смисл яких становить віра у надприродне – це: | релігійна свідомість |
| Зумовлені звичаями, традиціями символічні індивідуальні, колективні дії, що втілюють певні ідеї, норми, ідеали та уявлення і спрямовані на встановлення взаємовідносин людини з надприродними об’єктами – це: | релігійний обряд |
| Реалізація віри у предметах, символах, діях індивідів, груп віруючих – це: | релігійний культ |
| Вербальне звертання людини до об’єкта – це: | молитва |
| Течії, об’єднання віруючих, опозиційні щодо певних релігій – це: | секта |
| Малочисельна релігійна організація, утворена для задоволення релігійних потреб; сукупність віруючих усередині релігійної спільноти, об’єднаних певним інтересом; моно-, поліконфесійні об’єднання, створені для проведення релігійних заходів релігій – це: . | релігійна група |
| Релігійна організація зі складною, суворо централізованою та ієрархізованою системою взаємодії священнослужителів і віруючих релігій – це: . | церква |
| Різновид церкви, учасники якої вважають, що завдяки дотриманню певного морально-етичного кодексу і ритуальних приписів вони отримають харизму (особливу силу, дар Божий) – релігій – це: | харизматичний культ |
| Назвіть світові релігії. |
|
| Що Ви розумієте під поняттям „совість”? | усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку ,свої вчинки перед самим собою,людьми,суспільством. |
| У чому полягає свобода совісті? |
природне право на умови,за яких можливе вільне самовизначення особистості у світоглядній сфері буття,її духовне становлення,озвиток самоактуалізаціі. Полягає у здатності особистістю оцінювати,осмислювати різні світоглядні парадигми,вільно самовизначитися щодо них і діяти ,здійснювати вчинки,творчо самрреалізовуватися у системв свого світоглядного вибору. |
| У чому полягає свобода релігії? |
ставлення людини до релігії розкриває свій зміст через поняття " свободи релігії" аспекти і самовизначення індивіда щодо релігійних цінностей,а також зовнішнє релігійне самовираження та їх основі. |
| У чому полягає свобода віросповідання? | характеризує можливості для особистості вільно без зовнішнього примусу сповідати у прийнятний для неї спосіб будь-яку релігію. |
| Що є предметом етики? | мораль |
| Основна категорія евдемоністичної етики Аристотеля – це: | доброчесність |
| Сукупність вимог, приписів, норм і принципів щодо поведінки людини у ставленні її до суспільства, соціальних інститутів, суб’єктів та до самої себе з позицій добра і зла – це: | мораль |
| Розмежуйте поняття „мораль” та „моральність”. | Мораль і моральність - це дві більші різниці. Мораль буває релігійна й суспільна, а моральність - тільки особиста. Мораль із дитинства нав´язана людині ззовні, моральність - народжується в душі людини |
| Дайте визначення понять „добро” і „зло”. |
добро - вища етична цінність,головний регулятив етичної поведінки. зло - щось погане,протилежне добру. |
| Позитивний зміст буття взагалі, пов’язаний із розвитком його різнобічних потенцій, звільненням його продуктивних засад, реалізацією його призначення – це: | благо |
| Дайте визначення поняття „щастя”. | психоемоційний стан цілковитого задоволення життям,відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості.кінцеве благо і вищий мотив діяльності людини. |
| Що таке моральна свідомість? | вираження ідеального прийнятного,яке всі повинні наслідувати. |
| У чому суть моральних відносин? | система цінностей ,що реалізуються в суспільстві .їх зміст визначається системою моральних норм,принципів,оціночних уявлень,що реально панують у відповідній сферіжиттєдіяльності чи суспільстві взагалі. |
| Елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер – це: | моральна норма |
| Специфічні соціальні визначення об’єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне або негативне значення для людини і суспільства – це: | цінності |
| Наука про найбільш загальні закономірності естетичного (в т.ч. художнього), освоєння людиною дійсності – це: | естетика |
| Термін „естетика” запровадив: | Баумгартен |
| Назвіть категорії естетики. |
"прекрасне і потворне" "піднесене " "героїчне" "низьке" "трагічне і комічне" "естетичне" "миру" "гармонї і хаосу "
|
| Дайте визначення естетичної свідомості. | абстракція ,яка означає особливого роду духовне утворення,що характеризує естетичне ствлення людини чи суспільства до дійсності. |
| Назвіть основні естетичні категорії. |
естетичної діяльності естетичної свідомості ітд |
| Наука про закони і вміння правильно оперувати мисленням – це: | логіка |
| „Батьком логіки” вважають: | Аристотеля |
| Які закони логіки вперше сформулював Аристотель? |
|
| Назвіть основні закони логіки. |
|
| „Із двох суперечних суджень одне неодмінно є істинним, друге – хибним, а третього і бути не може” – це: | закон виключення третього |
| „Кожна думка має бути чіткою за обсягом, ясною за змістом і залишатися незмінною в ході одного й того ж міркування” ” – це | тотожності |
| „Висловлювання та його заперечення не можуть бути істинними разом” ” – це: | протиріччя |
| „Достовірною треба вважати тільки ту думку, істинність якої достатньо обґрунтована ” – це: | достатньої підстави |
| Міркування, що ведуть від знання про частину предметів до загального знання про всі предмети певного класу – це: | індукція |
| Міркування, що ведуть від загального знання до часткового – це: | а) дедукція; |
| Дайте визначення судження. | форма мислення,яка розкриває зв*язок між предметом і його ознакою або відношення між предметом і яка має властивість виражати або істину або неправду. |
| Логічна операція, в результаті якої з одного або кількох прийнятих тверджень (засновків) одержують нові твердження – висновки – це | умовивід |
