74. «Рейганоміка»: сутність та результати.

Зовсім новий характер мали економічні труднощі та 
суперечності 1970-х --- початку 1980-х рр., коли 
проблемою стали самі виробничі потужності, а не попит, 
необхідність формування пропозиції. Таким чином, був 
потрібен демонтаж кейнсіанських форм та методів 
регулювання економіки, пов'язаних, на думку 
неоконсерваторів, із бюрократизацією державного 
апарату, невиправданим зростанням бюджетних витрат, 
розширенням соціальних програм капіталістичної 
держави. Так звана «рейганоміка» була одним із 
варіантів неоконсервативної політики, що впродовж ї 980-
х -— на початку 1990-х років застосовувалася в багатьох 
розвинених капіталістичних країнах (зокрема, у Великій 
Британії політика М. Тетчер — «тетчеризм»). Ця політика 
стала відповіддю на погіршення умов капіталістичного 
відтворення. На перший план вийшли завдання 
раціоналізації виробництва, поліпшення його структури, 
технологічної перебудови, інтернаціоналізації капіталу. У 
70-і рр. XX ст. в економіці США відбулися структурні зміни. 
Було проведено масову «чистку» 
неконкурентоспроможних галузей економіки, сотні під-
приємств ліквідовано. Водночас з'явилися нові наукоємпі 
галузі, які й сьогодні визначають обличчя сучасного світу. 
У 1970-і роки активно втілювалась у життя концепція 
нового федералізму, яка передбачала перенесення 
центру ваги у прийнятті громадських рішень на місцеві 
органи й активний розвиток самоврядування на місцях. У 
період президентства Р. Рейгана (1981—1988) економіка 
країни була охоплена кризою. Ще однією складовою 
економічної політики Р. Рейгана було скорочення 
податків.  
 
Рейгано́міка— державна економічна політика 
аме¬риканського уряду Рональда Рейгана в 1981–1988 
роках для подолання економічної кризи 1980–1982 років 
та її наслідків.