В епоху
Реформації, католицької реакції, релігійних війн, жор-
стоких національних, соціальних та політичних зіткнень
змінюється характер гуманістичної думки в європейській
культурі. У Франції XVIII ст. цьому сприяла бездарність
державного управління, надмірна розкіш королівського
двору, релігійна нетерпимість гугенотів-реформаторів, з
одного боку, і прибічників крайньої католицької реакції, з
іншого.Революція розпочалась 14 липня 1789 р. взяттям
Бастилії— символу абсолютизму — і охопила всю країну.
При владі опинилася буржуазія. 26 серпня 1789 року в
країні було прийнято Декларацію прав людини і
громадянина. З 1789 р. по 1791 р. у Франції було
проведено ряд реформ, які сприяли утвердженню
буржуазного устрою. Був скасований становий поділ,
спадкові титули дворянства, церкву відділили від
держави, а її землі конфіскували, оголосили
«національним майном» і розпродали невеликими
ділянками. Усе це створювано передумови для ринкового
підприємницького господарювання.
Революція 1789 р. була тією вирішальною подією, яка
визначила у Франції початок промислового перевороту і
розчистила дорогу для розвитку капіталістичної
економіки. Промисловий переворот в країні тривав майже
все XIX ст. Він розпочався в 1810—1820 рр. і прискорився
лише в 1850—1860 рр., які можна вважати також роками
завершення промислового перевороту.Промисловий
переворот було завершено в кінці 60-х років. Франція
стала аграрно-індустріальною державою. Загальний обом
промислової продукції порівняно з початком перевороту
зріс у шість разів. Відбувся процес концентрації
виробництва, особ-піиіо в легкій промисловості та
металургії. Зросло міське населення. Та більша частина
національного доходу припадала усе ж І аграрний сектор.
У сільській місцевості проживало 56 % мешканців країни, а
в сільському господарстві було зайнято 40 % на-
Селення.1800 р. у Парижі був заснований Французький
банк. Йому надавалось монопольне право на емісію
банкнот. Банк мав виконувати функції державного банкіра
та кредитора держави. У 1801 р. в Пари-жі з'являється
фондова біржа, яка призначалась для здійснення Великих
торговельних угод між промисловцями і купцями;
1810р. була створена особлива «Рада зі справ фабрик і
заводів».Жаи Батист Сей (1767—1832)— родоначальник і
головний представник французької економічної думки
цього періоду. Як у першій своїй роботі «Трактат
політичної економії» (1803), так і в узагальню вальній —
«Повний курс практичної політичної економії» (1828—-
1829) у шести томах він наслідує і пропагує ідеї А. Сміта,
Разом з тим Ж. Б. Сей звертає увагу на помилки та
суперечності в теорії вченого й намагається їх виправити.
У цілому правомірно стверджувати, що він не просто
популяризував класичне вчення, а збагатив його власними
ідеями і став засновником нового напряму в економічній
теорії.За Ж. Б. Сеєм, вартість визначається не працею, як у
класиків, а корисністю речі, її споживчою вартістю, у
створенні якої беруть участь три фактори виробництва:
праця, капітал і земля. Ця теорія отримала назву —
«Теорія трьох факторів».
Важливу роль відводить Ж. Б. Сей підприємцю. Саме вони
комбінують виробничі послуги заради задоволення