59. Інноваційно-технологічний фактор (НТР, «зелена революція»)

Інноваційно-технологічний фактор (НТР, «зелена 
революція») — позначився на особливостях розвитку 
продуктивних сил та зміни структури суспільного 
виробництва; спричинив посилення вимог до кваліфікації 
праці та рівняосвіти; зумовив подальше поширення й 
реалізацію ідеї масового виробництва та ефекту масштабу 
виробництва. 
Вплив його у повоєнний період став чи не найвагомішим 
для прогресу господарської сфери в межах європейської 
та світової цивілізації. Нові економічні, соціальні й 
політичні умови вимагали принципово нових підходів, 
теорій і концепцій, які б пояснювали особливості 
трансформації економічних і соціальних структур. 
Економічне зростання насамперед відображає характер 
функціонування економіки країни загалом, тому 
показники економічного зростання використовують і для 
характеристики національних господарств, і як параметри 
порівняння різних країн. Визначальним фактором 
економічного зростання стає науково-технічний прогрес. 
Науково-технічний прогрес — процес взаємопов'язаного 
прогресивного розвитку науки і техніки, зумовлений 
зростанням і ускладненням потреб суспільства, 
матеріального і нематеріального виробництва. Науково-
технічний прогрес супроводжується багатьма факторами, 
що справляють вплив на суспільний розвиток, сукупність 
яких зумовила дві форми науково-технічного прогресу: 
еволюційну та революційну. 
Еволюційна форма НТП — порівняно помірне 
вдосконалення традиційних науково-технічних основ 
виробництва, тоді як революційна засвідчує високі темпи 
в короткі проміжки часу. Таким чином, науково-технічна 
революція — докорінне перетворення продуктивних сил, 
перехід їх у якісно новий стан на засадах перетворення 
науки на провідний чинник розвитку господарства. 
Початок (або перший етап) третьої хвилі НТР припав на 
1950—1970-ті роки. Стрімкий розвиток фундаментальних 
наук з 1950-х років відкрив небачені раніше можливості 
впливу науки на виробництво завдяки продукуванню 
передових технологій. Під впливом науки виникає новий 
напрям науково-технічного прогресу — автоматизація, за 
якої застосування технічних засобів призводить до 
часткової або повної заміни участі людини, її трудових 
зусиль в отриманні, перетворенні й використанні енергії, 
матеріалів та інформації. У машинобудуванні з'явилася 
нова галузь — виготовлення автоматизованих засобів 
виробництва, що були покликані пришвидшити й 
модернізувати матеріальне виробництво. Таким чином, 
визначаючи найхарактерніші особливості НТР 1950-—
1970-х років, слід вказати такі: 
— революційні зміни в науці (передусім у 
фундаментальних науках: фізиці, математиці, біології, 
хімії. Зрушення в цих науках відкрили перспективи 
розв'язання проблем, які вимагають 
мультидисциплінарного підходу, тобто комплексного 
вирішення економічних, соціальних, екологічних, 
політичних та інших проблем); 
— розвиток прикладних наук та значення їх у доведенні 
успіхів НТР до ринку;