58 економічна перетворення та реформи

. Світове господарство охоплювало три підсистеми: 
господарства економічно розвинених, соціалістичних 
держав та країн, що розвиваються. Головною тенденцією 
в економічному розвитку всіх країн була індустріалізація. 
Економічно розвинені країни світу вступили у фазу 
інтенсивного розвитку. . Важливими чинниками розвитку 
світового господарства були науково-технічний прогрес. 
Сформувалася світова інфраструктура — комплекс 
галузей, що обслуговували світові економічні відносини. 
Для господарського розвитку характерним було 
посилення взаємозв'язків між усіма країнами та їхніми 
групами. . У європейських країнах скоротилося 
промислове виробництво. Панувала внутрішня інфляція. 
Стан господарства Європи негативно впливав на світову 
економіку.. Стабілізувалася система міжнародної оплати. 
Посилився державний контроль за економікою. Змінилася 
структура світового капіталістичного господарства. 
Найбільш динамічно розвивалася промисловість. Частка 
інших галузей матеріального виробництва, особливо 
сільського господарства та будівництва, поступово 
зменшилася. Сфера послуг і торгівлі розвивалася в країнах 
неоднаково. Промисловість була провідною галуззю 
господарства. При всій різноманітності її розвитку в різних 
країнах структурні зміни відбувалися переважно в одному 
напрямі. Вичерпування національних родовищ руд і 
вугілля, конкуренція імпортної нафти, підвищення 
ефективності використання палива зумовили повільні 
темпи розвитку. Випереджаючими темпами розвивалося 
виробництво електроенергії та газопостачання. Значення 
обробної промисловості зростало. Зменшилася частка 
"старих" традиційних галузей — текстильної, харчової, 
взуттєвої. Швидко розвивалися хімічна промисловість. 
Розпочався перехід на нафтогазову сировинну базу. Це 
зумовило розвиток нафтохімічної промисловості. 
Провідна роль належала машинобудуванню. Зростало 
виробництво продукції верстатобудування. Виникли нові 
галузі: аерокосмічна, радіоелектронна.  
Отже, протягом 50—60-х років відбувався процес 
вирівнювання індустріального розвитку країн. 
господарства економічно розвинених держав: наука 
перетворилася на безпосередню продуктивну силу. 
Відбулися істотні зміни у техніці. З'явилися нові матеріали, 
натуральна сировина замінювалася штучною. 
Зароджувалась інформаційна революція. У господарстві 
економічно розвинених країн світу існують державний і 
приватний сектори. У повоєнні роки зросла економічна 
могутність монополістичних об'єднань. Це був період 
злиття та поглинання фірм різних галузей господарства. 
Цей процес охопив великі корпорації. У 50—60-х роках 
масовим стало явище виникнення транснаціональних 
корпорацій — монополій, що створювали за кордоном 
власні або спільні виробничі філії. У 1957 p. утворилося 
Європейське Співтовариство. Перехід до ринкової 
економіки поклала грошово-цінова реформа у червні 1948 
p. Для реалізації реформи було прийнято ряд законів 
Важлива роль у відбудові японської економіки належала 
державному регулюванню, прогресивним реформам — 
земельній, наймання робочої сили,.