56. плани дауеса , юнга, їх суть, мета

США, Франція, Англія вирішили допомогти в оздоровленні 
німецької економіки. Цьому сприяло те, що госп. країн 
Антанти вийшло із кризи, породженої війною, і поступово 
стабілізувалося. Так, з 1922 по 1929 роки економіка США 
невпинно зростала, країна стала процвітаючою. З 1924 р. 
успішно розвивається госп. Англії та Франції. Новий 
репараційний план для Німеччини був розроблений 
міжнародним комітетом експертів під головуванням 
Чарль-за Г. Дауеса, затверджений 16 серпня 1924 р. на 
Лондонській конференції представниками країн-
переможниць у першій світовій війні і прийнятий 
Німеччиною.Основна мета плану — відновлення 
промислового потенціалу Німеччини і забезпечення 
виплат репарацій країнам-переможницям. План, зокрема, 
передбачав надання Німеччині позики у сумі 200 млн 
дол., в т. ч. 100 млн дол. виділяли американські банки. 
Вважалося, що відбудова, піднесення господарства, 
оздоровлення фінансів сприятиме регулярній сплаті 
репарацій Франції та Англії, які, у свою чергу, 
покриватимуть свою заборгованість США. План Дауеса, 
між іншим, передбачав, що основна маса німецької 
промислової продукції повинна спрямовуватися в СРСР, 
щоб не витісняти англійські та французькі товари з 
міжнародних ринків. Згідно з планом, СРСР повинен був 
постачати сировину в Німеччину.План встановлював 
розміри платежів Німеччини на перші п'ять років по 1—
1,75 млрд марок у рік, а потім — по 2,5 млрд марок у рік. 
Для забезпечення платежів передбачалося встановити 
контроль союзників над німецьким держбюджетом, 
грошовим обігом і кредитом, залізницями. Контроль 
здійснювався спеціальним комітетом експертів, який 
очолював генеральний агент з репарацій .У зв'язку з 
прийняттям плану Дауеса, між Францією і Бельгією з 
одного боку, і Німеччиною — з другого, було підписано 
угоду про припинення окупації Рурського басейну і 
виведення звідти французьких і бельгійських військ. План 
Дауеса діяв до 1929 року. Він відрегулював репараційні 
платежі, сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До 
вересня 1930 р. сума іноземних (головним чином аме-
риканських) капіталовкладень в Німеччині склала 26—27 
млрд марок, а загальна сума німецьких репараційних 
платежів за той же період — дещо більше 10 млрд марок. 
Ці капітали сприяли відновленню промислового вир-ва, 
яке вже у 1927 р. досягло передвоєнного рівня. Частка 
Німеччини у світовому експорті збільшилася з 5,73% у 
1924 р. до 9,79% у 1929 р. Внаслідок виконання плану 
Дауеса СШАотримали великі прибутки у вигляді процентів 
від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисл..  
План Юнга. Стурбовані катастрофічним становищем 
Німеччини, уряди США, Англії, Франції та деяких інших 
країн вирішили надати їй допомогу. Було розроблено 
новий репараційний план, названий у честь творця іменем 
О.Юнга, американського банкіра. Затвердили його на 
Гаазькій конференції у січні 1930 р. План Юнга передбачав 
зменшення розмірів щорічних репарацій та платежів (на 
20%), ліквідацію всіх форм і видів контролю над 
економікою і фінансами Німеччини. У 1930 р., достроково, 
було припинено окупацію Рейнської області. Проте вже у 
1931 р. Німеччина, у зв'язку з поглибленням кризи, 
відмовилася взагалі від сплати репараційних платежів. У 
тому ж році план Юнга припинив своє існування, що й 
підтвердила Лозанська конференція у 1932 р.