12, Особливості європейської торгівлі в середні віки основні торгові шляхи та райони

 Розвиток торгівлі, як і ремесла, став однією з передумов 
виникнення міст. Торгівля в басейні Середземного моря 
не припинялася ніколи, навіть після загибелі Римської 
імперії. Престижні товари мали попит, особливо серед 
верхівки варварських королівств. Дорогі тканини, посуд, 
зброя, прянощі — це те, на чому грунтувалась 
європейська торгівля перших століть середньовіччя. 
Основні торговельні шляхи пролягали Середземним 
морем і річками. Не дивно, що перші міста виникали на 
узбережжі або вздовж судноплавних річок. Основні 
операції здійснювалися на ринках міст або на сезонних 
ярмарках. Протягом усього середньовіччя головні 
торговельні шляхи пролягали Середземним морем. 
Найпопулярніші товари — східні прянощі та предмети 
престижного споживання — від портів півдня Франції й 
півночі Італії через альпійські перевали потрапляли в 
район верхньої течії Рейну, а далі Рейном і суходолом 
розвозилися по Європі для продажу на ярмарках і ринках. 
 Наприкінці XIII ст. у напрямках основних торговельних 
шляхів сталися зміни. Генуезці відкрили морський шлях на 
Північ Європи через Ґібралтар. Це дозволило здешевити 
перевезення товарів і залучити до активної торгівлі 
північноєвропейські міста. Розвинулася нова система 
розрахунків — вексельна. 
Вексель — це документ, за яким одна особа доручає іншій 
виплатити певну суму і в певному місті третій особі, 
вказаний у документі.  Торгівлі на Балтійському й 
Північному морях важливе значення мали міста, об’єднані 
в союз під назвою Ганза. Його було створено в середині 
XIII ст. купецтвом німецьких міст. Центром цього союзу 
стало місто Любек. У різний час до союзу входило від 50-
60 до 100 міст. Ганзейські купці займалися переважно 
посередницькою торгівлею, транспортуючи й збуваючи 
товари на ринках різних європейських країн. 
В епоху Середньовіччя існували також союзи, що 
об’єднували переважно купців одного міста. Вони 
називалися гільдіями. Подібно до законів цеху при вступі в 
гільдію треба було зробити грошовий внесок і почастувати 
її членів. Гільдія мала статут, її очолював старшина. До 
об'єднання купців спонукало намагання утвердити 
монополію торгівлі у своєму місті тільки за членами 
гільдії, аби відсторонити конкурентів. Крім того, члени 
гільдії зобов’язувалися захищати одне одного під час 
торгових подорожей.