9. Генезис феодалізму в Західній Європі

Європейський феодалізм - результат трьох варіантів 
(типів) генезису феодалізму. Перший тип народжувався 
безпосередньо з первіснообщинного ладу варварів, 
минаючи стадію розвиненого рабовласницького 
суспільства. Другий тип складався на ос нове синтезу 
елементів феодалізму, визріває всередині 
рабовласницького суспільства, з феодальними 
відносинами, що формуються на останній стадії розвитку 
первіснообщинного ладу варварів. Третій тип 
зароджувався на базі синтезу елементів пізньоантичного 
суспільства з феодальними відносинами, що формувалися 
в вар Варської суспільствах, з явним переважанням 
античних почав. Цей шлях був характерний для Візантії, 
Південної Галлії, країн Середньоазіатського регіону. 
Феодальна система в Західній Європі пройшла у своєму 
розвитку через  
кілька етапів.  
V-IX ст. - Епоха генезису і розвитку феодалізму, час 
поступового освіти великої земельної власності, 
монополізація її ме ньшінством населення, перетворення 
вільних землеробів на залежних селян, встановлення 
васальної-них відносин.  
X-XV ст. - Розквіт феодалізму в країнах Західної Європи, 
відзначений економічним підйомом, заснованим на 
внутрішньої колонізації - освоєнні нових земель, 
збільшення збору сільськогосподарських культур, 
розвитку тваринництва; відродженні міст, що 
перетворилися на центри ремісничого виробництва і 
торгівлі. Розвиток товарного виробництва і товарно-
грошових відносин супроводжувалося комутац єю ренти, 
появою ярмарків, кредитної справи, банків. У цей час 
впроваджувалися технічні нововведення вітряк, доменна 
піч, артилерія, книгодрукування та ін, формувалися 
централізовані держави.  
Кінець XV-XVII ст. - Час розкладання, кризи феодальної 
системи і зародження капіталізму. Розширювалися 
товарно-грошові відносини, знищувалася особиста 
залежність селян, розпочався процес первісного 
нагромадження капіталу, розвитку мануфактурного 
виробництва і, як наслідок, загострювалися соціальні 
суперечності, що переростали в буржуазні революції.