Предмет вивчення ІЕ та ЕД як науки є розвиток г-ва окремих країн та процеси їх наукового осмислення представниками економічної науки.
Промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію.
Протекціонізм – економічна політика держави спрямована на захист національного виробника від іноземної конкуренції шляхом запровадження високих мит та заборони імпорту товарів.
Продрозкла́дка — система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів в 1918-21 роках, введена рішеннями Раднаркому у Радянській Росії і поширена на територію УНР військовою силою.
Продподаток, продовольчий податок — натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки.
Привласнює господарство - один з чотирьох принципів виробництва, господарство з переважаючою економічної роллю полювання, збиральництва ірибальства, що відповідає найдревнішої стадії господарсько-культурній історії людства. "Присвоюється" ця стадія називається досить умовно, так як діяльність мисливців, збирачів і рибалок не обмежується простим привласненням, а включає ряд досить складних моментів як в організації праці, так і в переробці продукції, що вимагає різноманітних технічних навичок.
промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинногофабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи,США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.
Перебудо́ва — загальнаназвасукупностіполітичних і економічних реформ, щопроводилися в СРСР у 1985—1991 роках.
Посткейнсіанство — напрям у політичній економії, що сформувався в 70-х роках XX століття внаслідок деякого оновлення кейнсіанства та інших течій, головним чином інституціоналізму.
Пла́нМарша́лла — програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Висунуто 1947 року держсекретарем США Джорджем К.
Політика Дирижизму - політика активного втручання в управління економікою з боку держави в середині сорокових років ХХ в . у Франції.
Поліс — місто-держава, міська громада, особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.
Полю́ддя (від «ходіння по людях») — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.
Періодизація – це встановлення хронологічно послідовних етапів у суспільному розвитку.
Первісна доба – найбільш тривалий період розвитку людства. Вона розпочинається з часу появи людства на Землі ( близько 5 млн. років до н.е.) і завершується формуванням класового суспільства і виникненням держави (4-3 тис. до н.е.).
Первіснообщинний лад — перша суспільно-
економічна формація, що існувала в усіх народів на ранній стадії їхнього розвитку.
Привла́снююче господа́рство — перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи, не докладаючи зусиль: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили.
Палеолі́т— давня кам'яна доба, найдавніший період людського суспільства.. Кінець палеоліту датується близько 13 тис. років тому
Пе́рший зако́н Ґо́ссена — закон насичення потреб: зі збільшенням кількості даного блага гранична корисність його зменшується, а за умови повного задоволення потреб споживача вона дорівнюватиме нулю.
Прекарій - умовне земельне володіння в епоху раннього Середньовіччя, яке великий земельний власник передавав у користування (на кілька років або довічно) безземельній або малоземельній людині на його письмове прохання, за що одержувач землі (прекарист) повинен був платити оброк, в деяких випадках - виконувати панщину на користь власника.
