Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства (акціонерів).
Арті́ль— добровільне об'єднання осіб для досягнення спільною працею певних господарських цілей.
Алод— форма феодальної земельної власності в Західній Європі, яка вільно відчужувалася.
Антропогене́з — походження і розвиток усіх видів роду, розглянуті в біологічному, психічному і соціокультурному плані.
Ало́д (давньонім. Allod від al — «повний» та od – «володіння») — індивідуально-сімейна земельна власність у варварських королівствах та ранньофеодальних державах Західної Європи. Володіння «алодом» (на відміну від бенефіції, феоду) не було пов'язане з виконанням феодальної служби і повинностей. Часом слово «алод» використовують як термін безумовного землеволодіння на противагу умовному.
Розрізняють ранній та пізній «алоди». Ранній — це власність на рухоме майно та обмежене право успадкування (по чоловічій лінії) на нерухоме майно (орну землю). Хоч земля і знаходилася у спадковому приватному володінні, але право розпорядження нею належало громаді. Пізній «алод» — це повна, вільновідчужувана власність малих родин. Власністю стала земля яку спершу можна було заповідати, дарувати, а потім і купувати чи продавати. Пізній алод найраніше оформився у вестготів та бургундів (початок VI), потім у франків, де поштовхом до його появи став едикт Хільперіка І наприкінці VI століття, а найпізніше у саксів та фризів — на початку IX століття.
Ане́ксія (лат. annexio — приєднання) — це насильницьке захоплення державою всієї або частини території іншої держави або народу і включення її до свого складу. За міжнародним правом анексія — один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність.Анексію слід відрізняти від окупації, яка сама по собі не призводить до зміни юридичної приналежності території. Так, наприклад, Боснія і Герцеговина, що перебувала під окупацією (тобто фактичним контролем) Австро-Угорщини з 1878-го, була анексована нею тільки в 1908 році, а до того вважалася формально територією Османської імперії.
Античне рабство- як історично виникла і найбільш груба форма експлуатації, при якій раб, поряд із знаряддями виробництва, був власністю свого господаря рабовласника / 4 /. У найбільш виразних формах раб не мав жодних прав і вважався річчю, якою користувалися на власний розсуд; позбавлений засобів виробництва і економічного стимулу до праці, він працював тільки в результаті прямого фізичного примусу, що передбачала систему залякувань і покарань.Античне рабство з його порівняно високою інтенсифікацією праці рабів сприяло зростанню виробництва, створенню великих матеріальних цінностей.Перекладення тягаря фізичної праці на плечі рабів полегшило виділення груп людей, зайнятих політикою, наукою і мистецтвом, і призвело до великих успіхів в цих областях, досягнутим в античному світі.
Акціонерна власність - це капітал, утворений завдяки випуску і продажу акцій.
