Міжнародна міграція робочої сили - це переміщення робочої сили з однієї країни в іншу. Вона включає два основні взаємопов'язані процеси: еміграційний та імміграційний.
Еміграція - це виїзд робочої сили з однієї країни в іншу.
Імміграція - це в'їзд робочої сили до приймаючої країни. Рееміграція - повернення робочої сили в країну еміграції (на батьківщину).
Форми міграційних процесів
Основними формами міграційних процесів є постійна, тимчасова та нелегальна міграція:
o Постійна міграція переважала до Першої світової війни. Значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялися на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Переселення в зворотному напрямку було незначним. o Тимчасова міграція передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченні певного строку. У зв'язку з цим сучасна трудова міграція набула ротаційного характеру. o Нелегальна міграція надто вигідна підприємцям країн-мігран-тів і становить своєрідний резерв необхідної їм дешевої робочої сили.
Різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні кордони, утворюють міжнародний ринок праці, котрий функціонує у взаємозв'язку з ринками капіталу, товарів та послуг. Інакше кажучи, міжнародний ринок робочої сили існує у формі трудової міграції.
Причини міграції робочої сили
Міжнародна міграція робочої сили спричинена внутрішнім економічним розвитком кожної окремої країни і зовнішніми чинниками: станом міжнародної економіки в цілому та економічними зв'язками між країнами. У певні періоди чинниками і рушійними силами міжнародної трудової мобільності можуть виступати також політичні, військові, релігійні, національні, культурні, сімейні та інші соціальні мотиви. Причини міжнародної трудової міграції можна також зрозуміти лише як конкретну сукупність названих чинників.
70.
