ЕГП і його вплив на регіональну економіку.

Фактор економіко-географічного положення займає серед інших виняткове місце, оскільки положення кожного об'єкта господарства у просторі зумовлене впливом багатьох причин і закономірностей. Економіко-географічним положенням (ЕГП) об'єкта (країна, район, населений пункт, підприємство) називається сукупність промислових відношень конкретного економічного об'єкта до інших, які впливають або можуть впливати на його розвиток.  За відношенням об'єкта до його оточення розрізняють за масштабністю охоплюваної території макро-, мезо- і мікроположення. Відношення об'єкта до найближчого оточення характеризує мікроположення. Мезоположення відображає положення об'єкта на мезорегіональному рівні, а макроположення - на рівні декількох держав або макрорегіональному рівні. За спеціалізацією об'єктів діяльності людини розрізняють транспортно-географічне, промислово-географічне, агрогеографічне, соціально-географічне, еколого-географічне ЕГП і т. д. Транспортно-географічне положення поділяється на підтипи - приморське, вузлове, прикордонне. Соціально-географічне положення може охоплювати відношення об'єктів до соціальних явищ (центрів культури, науки, політики тощо). Промислово-географічне положення характеризує відношення промислового підприємства до джерел сировини (родовищ корисних копалин), ринків праці й збуту продукції. Агрогеографічне положення об'єкта характеризує його відношення до агроресурсів, споживачів продукції, постачальників засобів виробництва тощо. Економічний потенціал об'єкта залежить від інтенсивності зв'язків і максимального використання переваг внутрішньорайонного, міжрайонного та міжнародного територіального поділу праці. Так, міста з вигідним ЕГП перетворюються на великі транспортні вузли, через які здійснюється переміщення вантажів, перевантаження їх з одного виду транспорту на інший. Виділяють транспортні вузли, де сходяться лінії сухопутного транспорту (Харків, Донецьк, Львів); сухопутного і річкового (Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя); сухопутного і морського (Одеса, Миколаїв, Херсон, Маріуполь). З економіко-географічним положенням пов'язане створення економічних зон, які формуються навколо великих центрів з господарською територією, що прилягає до них. За місцем зосередженості об'єкта людської діяльності ЕГП може бути центральним, периферійним, глибинним, ексцентричним, суміжним.

21.