|
||||||||
2 курс конец:
I семестр:
|
Демографічний потенціал Східного економічного району та його оцінка.На 1 січня 2007 р. в районі проживало 5919,7 тис. чол. Порівняно з 1991 р. населення скоротилось на 456,2 тис. чоловік, густота населення становить 70,5 чол./км2. Найбільша густота населення у Харківській області — 93,6 чол./км2, що пояснюється значною концентрацією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. Спостерігається значне постаріння населення Східного економічного району. Питома вага населення старше працездатного віку в загальній чисельності зросла з 24,9 % у 1990 р. до 25,7 % у 2010 р. Серед трьох найбільших обласних систем розселення в Україні поряд з Донецькою та Дніпропетровською є Харківська. Найбільші міста у Східному районі — Харків, Суми, Полтава, Кременчук. Особливо вирізняється Харківська міська агломерація з ядром у Харкові, навколо якої зосереджено багато міст і селищ міського типу. Відсоток міського населення Східного району становить 70 %, що є трохи вищим, ніж у цілому по Україні. Найвищий рівень міського населення на Харківщині — 78,8 %. Харків є найбільшим багатогалузевим та найнаселенішим центром району. Навколо нього сформувався великий промисловий вузол, куди ввійшли міста Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі сконцентровано 2/3 міського населення Харківської області і виробляється 4/5 промислової продукції області. У Полтавській області найбільшими центрами виробництва є Полтава і Кременчук. У Полтаві і Кременчуці сконцентровано 2/5 промислових підприємств, випускається 2/3 товарної продукції промисловості області. У Сумській області відносно висока концентрація виробництва зумовила формування Сумського промислового вузла, в якому в основному виробляється продукція машинобудування та хімічної промисловості. Помітний промисловий вузол формується в районі Шостки і Глухова (Шостсько-Глухівський), основою розвитку якого є також хімічна промисловість і машинобудування. У районі сформувався регіональний ринок праці, диференційований за основними показниками і тенденціями розвитку. Зокрема, для ринку праці Сумської області характерні певні ознаки трудодепресивності, для ринків праці Харківської і Полтавської областей -— висока мобільність робочої сили, достатній рівень пропозицій робочої сили, достатня місткість ринку. Для Північно-Східного регіону характерний високий розвиток інтелектуального потенціалу. Частка спеціалістів з вищою і середньою освітою значно вища, ніж пересічно в Україні. Спеціалізація на машинобудуванні зумовила розвиток наукових пошуків в галузях енергетичного, атомного, залізничного, комплексного машинобудування, військового устаткування. Харків за обсягами наукових і науково-дослідних робіт поступається тільки Києву. 19.
|
|||||||
|