Г. - назва української національної держави, відновленої внаслідок національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, що існувала впродовж 1648-1782. Офіційна назва держави - Військо Запорізьке. Царський уряд уникав вживання терміну Г. і в офіційних документах називав її Малоросією. Столицями Г. в різні часи були м. Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. На початковому етапі існування була залежною від Речі Посполитої, а її територія обмежувалась Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами. Державний устрій Г. на початковому етапі характеризувався наявністю власного військово-адміністративного управління, виборністю гетьмана, генеральної, полкової та сотенної старшини, єдиною податковою, судовою, фінансовою, військовою системою, наявністю дипломатичних зносин з іноземними дежавами тощо. В адміністративно-територіальному відношенні Г. поділялася на полки та сотні. Після Переяславської Ради і укладення Березневих статей 1654 між Україною і Росією, московський уряд розпочав систематичне обмеження прав та привілеїв Г., звівши її до стану автономії, повноваження якої постійно звужувалися. У 1663 Г. поділилася на лівобережну (під контролем Росії) та правобережну (Речі Посполитої). У жовтні 1727 р. Україні дозволено обирати гетьмана. Ним став миргородський полковник Д. Апостол. Підписавши Рішительні пункти, гетьман був підпорядкований російському командуванню. Після смерті Д. Апостола влада перейшла до правління гетьманського уряду, аж доки 5 березня 1750 р. було обрано гетьмана - 22-річного К. Розумовського. За його правління була проведена судова реформа, скликалися старшинські з'їзди для обговорення найважливіших справ. Однак, прихід до влади Катерини II порушив плани гетьмана і під тиском нової імператриці та чергових доносів, він змушений був зректися гетьманства. 21 листопада 1764 р. імператорський указ зліквідував гетьманський пост, а управління передавав другій Малоросійській Колегії. У 1775 р. було ліквідовано Запорозьку Січ. У 1783 р. був скасований і козацький військовий устрій. Десять колишніх гетьманських полків і три компанійські були обернуті в 10 регулярних кінних полків російської армії з шестилітньою службою.
2.
