Велике князівство Литовське—держава, що існувала у Східній Європі у 13—18ст. Литовська держава утворилася в результаті об’єднання близьких до слов’янських племен ятвягів, жміді, жемгалу, лотошів та інших, які довгий час не сплачували данину руським князям. На приєднаних землях литовські князі проводили політику, що визначалася висловом: “нового не вводимо, старого не міняємо”. Вони шанували православну віру і руську мову. Остання стала державною і нею писалися як укази так і літературні твори. Така політика схилила місцеве населення на бік литовців, бо в умовах ординського поневолення руські люди мусили обирати з двох зол меншу, і вони віддали перевагу Литві. Приєднання Південно-Руських земель до Литви і створення Великого князівства Литовського закріпило литовців на руських землях і зменшило тут вплив Московського князівства.
КРЕВСЬКА УНІЯ - угода, укладена між Польщею і ВКЛ 14 серпня 1385 р. у м. Крево (Литва). Передбачала об'єднання Польщі й Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла. За Кревською унією Велике князівство Литовське зобов'язувалося навернути у католицьку віру населення Литви, передати Польщі свою казну, сплатити 200 тис. флоринів Вільгельму Австрійському за відмову від руки Ядвіги (напередодні вони були заручені), навічно приєднати литовські, білоруські та українські землі до Польщі. Ці умови викликали незадоволення литовських та руських аристократів. Після Кревської унії призупиняється християнізація язичницької Литви православною церквою. Відбувається перехрещення православних. Католицизм і спольщення набувають пріоритетного значення в державній політиці.
ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 р. - угода про об'єднання Польщі та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу - Річ Посполиту.
Люблінська унія стала подією величезної політичної ваги. Для долі України вона мала досить суперечливі наслідки. З одного боку, вона сприяла посиленню польської експансії на українські землі, руйнівного наступу католицизму, наростанню соціальної напруги, ополяченню тогочасної української еліти. Безумовно, позитивним наслідком унії був вихід українських земель на орбіту західноєвропейської культури, могутній спалах культурно-освітнього руху, який уперше об'єднав представників усіх станів і започаткував народження українського народу як усвідомленої спільноти. Негативним наслідком Люблінської унії стало повне панування Речі Посполитої на українських землях, яке тривало до кінця 18ст, утвердження необмеженої влади польських магнатів, посилення соціального, національного і релігійного гніту українського населення, втрата можливостей творити самостійну державу.
2.
