Причини:
- Прагнення окремих князівств до самостійності (Воно було зумовлене еволюцією економіки, розвитком феодального землеволодіння в центрі й на місцях, зростанням кількості міст, пануванням натурального, а, отже, замкнутого характеру господарства. Князівства вирощували одні й ті ж злаки, розводили однакових тварин, стаючи цілком забезпеченими державами. Каталізатором децентралізаторських процесів стало рішення Любецького з'їзду (1097 р.) про вотчинний принцип успадкування земель. Дбаючи, в першу чергу, про власний добробут і власні володіння дедалі менше цікавилися загальноруськими справами)
- Велика територія держави та етнічна неоднорідність населення (Низька густота населення, відсутність розвинутих засобів комунікації та достатньо міцного й розгалуженого апарату влади на місцях робило неможливим ефективне управління такою державою з єдиного центру)
- Відсутність сталого порядку успадкування князівської влади (Здавна на Русі панував «горизонтальний» принцип престолонаслідування, коли влада переходила від старшого брата до молодшого, від сина старшого брата до наступного за віком. Однак уже наприкінці XI ст. на Любецькому з'їзді князів було проголошено про «вотчинний» або «вертикальний» принцип. Змішування цих двох принципів, що продовжували співіснувати, призвело до міжусобиць, підривало основи Київської держави)
- Занепад торгівлі (Важливу роль у піднесенні Київської Русі відігравали торгівельні шляхи, що проходили через Русь і зв'язували Азію з Європою, Чорне море з Балтійським. Однак із кінця XI ст. транзитна торгівля починає занепадати у зв'язку з появою нового середземно-морського торгівельного шляху та блокування половцями старих шляхів, які захопили південні степи у XII—XIII ст.)
- Геополітичне розшарування КР, що знаходилась на межі зі степовими кочівниками, які здійснювали спустошливі набіги (авари, хозари, угри, печеніги, половці). До монгольської навали майже 200 років із ними точилася запекла боротьба, що вимагала спільних дій князівств. Проте в умовах зростаючої ворожнечі між князями це ставало дедалі складнішим. До того ж самі князі родичалися з половецькими ханами, використовуючи кочівників у міжусобних війнах. Щороку половці нападали на Русь, залишаючи після себе попелища та трупи, тому занепадали міста й села, ремесла, сільське господарство, культура, торгівля.)
Після створення Золотої Орди хан Батий розіслав своїх послів по руських землях, вимагаючи у місцевих князів покори й визнаннясебе верховним правителем. Із того часу Київська Русь як незалежна держава перестає існувати, а на її землях установлюється багатолітнє іноземне іго, яке законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.
2.
