Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізм. Його 1 етап відбувся у 20-40р. 19 ст. незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та деякі ін. перешкоди на шляху до економ зрост., у першій тритині 19ст мануфактурне вироб досягло значних успіхів. Зрост число мануфактур, число найманих робітників.
Промисл переворот в Укр почався у харчовій промисл. У 20-х р зявилися перші парові гуральні. Парова техніка прискорила виробничі процеси, збільш вихід горілки в одиниці сировини.
У цей же час виникає цукрова промисл в цукровироб почали використ машини для подрібнення буряків, гідравлічні преси для сокодобування. Робочі машини та механізми, які замін ручну працю робітників, з явилася на текстильних мануфактурах.
У 1823році в маєтку графа Воронцова майстрами-кріпаками було споруджено перший на Дніпрі пароплав, який назвали «Бджілка» і механізм зумовили появу машинобудівних заводів. 1 завод збудував укр. поміщик Кандиба. На час реформи 1861року в укр. губерніях було біля 20 машинобуд заводів. Розвиток машино буд сприяв зрост обсягів металургійного вир-ва , видобутку кам’яного вугілля.
Промисл вир-во базувалося на примусов кріпосниц праці. З 14 тис робітників у 1828 р. – 11 тис були кріпаками. Скоро з’ясувалося, що наймана праця, за яку платили грішми, була вигіднішою і прибутковішою, ніж дармова кріпосна, тому почав рости попит на вільнонайман роб-ка. Таким чином, не зважаючи на кріпосницькі порядки, промисл переворот проходив успішно, хоч і повільніше, ніж у розвинених зх. Європ країних.
Столипінська реформа в укр.
Селянські реформи 1848 р в Австрійській та 1861 р в Рос імперіях мали багато спільних рис. Насамперед вони створли сприятливіші умови для індустріал розвитку. Реформи не зрівняли селян у громад правах з ін. сусп. Верствами. Все це гальмувало господар ініціативу і культурний розвиток селянства.
Залишки кріпосництва, невирішеність аграрного питання стали причинами незатихаючої боротьби у пореформеному селі. Особливо це проявилося в умовах 1 Рос революції 1905-1907 р. у квітні 1906р головою Ради Міністрів і водночас міністром внутр. Справ було признач П.Столипіна. найвизначнішою в його діял була аграрна реформа. Вона мала на меті розв’язати нелегке для Росії(й Укр) земельне питання. Указ від 9 (22)лист.1906р. скасовував обов’язкові земельні общини і надав кожному селянинові право вимагати виходу із общини і виділення йому землі в одному масиві,що отримав назву відруб. Селяни могли переносити туди свої будівлі і створюв хутір. Цей захід повинен був служити перебудові земельних відносин, створ стан заможних селян-фермерів.
У цілому столипінська реформа мала успіх в Укр. нею скористалися, перш за все, селяни, які хотіли і вміли господарювати. Реформа прискорила перехід укр. села на індустр основу, створ сприятливі умови для розвитку приватного селянського землеволодіння, стимулювала розвиток агрономічних заходів.
Економ реформи 60-70х р 19 ст
Селянська реформа 19 лютого 1861 Маніфест ОлександраІІ про скасув кріпосного права: ліквідація особистої залежності селян від поміщ, створ органів селянського самоврядув, наділення селян землею та визначення за нею повинностей, викуп селянських наділів. Селяни одержали економ права: могли самост укладати договори і торгов угоди , вільно займатися промисл чи торгівлею.
1862-1864- фінансова реформа
1864 – земська, судова, реформа освіти, військова
1865- реформа цензури
1870-1876- міського самоврядування
Скасув кріпацтва і пов’язані з ним перетвор в укр. землях- складовій Рос імп-спричинили суперечливі наслідки
1.негативні: зумовлювали збереження землеволод поміщиків та занепад їхніх маєтків, обезземел та малоземел селян, аграрне перенаселення, вимушені міграції
2.позитивні: забезпеч економ піднесення, формували нестанову приватну влас-ть на землю, сприяли становленню ринку роб сили, створ передумови для становлення громад сус-ва.
