У 1569 році була підписана Люблінська унія, за якою укр. землі такі як Галичина, Брацлавщина, Холмщина, Волинь, Київщина, Брацлавщина, Підляшшя ввійшли до складу новоствореної держ Речі Посполитої. Це була важлива історична подія, що мала суперечливі наслідки для долі Укр. :
Негативні наслідки. Угода сприяла:
Посиленню польської експансії на укр. землі
Наступ католицизму
Полонізація (ополячення) укр. знаті
Покріпаченню селян, що було остаточно затверджено Литовським статутом 1588 року, який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном.
До позитивних наслідків унії можна віднести:
Зближення укр. земель із західноєвропейською культурою: через Польщу до укр. потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації, поширилася західноєвроп система освіти
Могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку укр. національної самосвідомості і за відсутності дежд культура залиш єдиною сферою, в якій укр. могли захистити свою самобутність
У РП запорізьке козацтво активно втягувалося в політ життя і швидко стало самост політичною силою
З укр. сторони унією були зацікавлені шляхтичі, які бажали в об’єднаній держ краще налагодити оборону від турецько-татарських набігів і покласти край збройним нападам на полько-укр прикордонні, також прагнули поліпшити торгівлю з країнами Зх.Європи, адже торгові шляхи пролягали через Польщу.
Особливої гостроти після Люблін.унії набули проблеми віри та мови. Католицька церква прагнула збільшити к-ть своїх прихильників. Тому на Укр засновувалися єзуїтські школи й колегіуми, проте платою за освіченість часто ставало зречення рідної мови й батьківської віри. Оскільки в 16 ст.представники нижчих верств мали обмежені можливості для освіти, ополячення шляхти означало втрату Укр сили, здатної очолити боротьбу за відновлення державності. Крім того, у 1596році відбулася подія, що її називають Берестейською церковною унією. Сутність її полягає в тому, що за підтримки польської влади утворилася нова укр. церква – греко-католицька. Загострення релігійної ситуації спонукало укр. до згуртування. У містах, а згодом і селах при православних церквах починали діяти братства. Вони згодом перетворилися на впливові організації, які долучилися до руху за звільнення від польської влади.
Після Берестейської унії у 1596р:
Укр. сус-во розкололося, виступали не тільки проти католиків, але й проти уніатів
К-ть уніатів збільшувалася, головним чином, у Галичині, де був сильніший тиск католицизму
Греко-катол церква не була зрівняна в правах з католицькою
Греко-католики, очолювані митрополитом (Микола Рогоза__Іпатій Потій) почали силою відбирати у православних храми і монастирі та віддавати їх до рук уніатських єпископів
Почалося взаємне переслідування укр.-православних і укр.-греко-католиків
Значний громадський резонанс дістала Берестейська унія. Спалахнула бурхлива літ-на полеміка між православними та уніатами, в якій обидві сторони гаряче відстоювали вчасне бачення події. Ця полеміка, що тривала к-ка десятиліть, не тільки не пом’якшила міжконфесійних суперечностей, а й поглибила спричинену ними суспільну конфронтацію.
Офіційні кола РП категорично відмовляли православній церкві у праві на існування, що за умов тотожності православ’я та «руськості» сприймалося як політика «аби Русі не було в Русі». Зусилля шляхти поліпшити ситуацію шляхом висунення відповідних вимог на сеймових засіданнях не мали помітного успіху. На захист православ’я виступило козацтво, що вже наприк. 17ст. заявило про себе як про помітну соц. Силу.
Отже, становище укр. земель у складі РП було зовсім невтішним для укр. народу, який перебував під соціальним, економічним, національним та релігійним гнітом.
