Щодо періодизації історії України (тобто поділу її на окремі періоди), то серед істориків немає єдиної точки зору. Найчастіше зустрічаються три підходи до періодизації вітчизняної історії:
I - хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час;
II - за соціально-економічними і політичними ознаками: первісне суспільство, капіталістичне суспільство, соціалістичне (радянське) суспільство і суспільство з перехідною економікою в період незалежності України;
III - за періодами становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917-190 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава.
Переважна більшість учених поділяють історію України саме за третім принципом, якого дотримувався і Михайло Грушевський.
Уперше наукову концепцію, схему української історії була обгрунтувана саме ним у 1904 р. у праці “Звичайна схема “русской” історії і … ”. В основі цієї схеми є:
· безперервність українського етносу, народу, нації( згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання);
· Київська Русь – витвір корінного русько-українського етносу, ніякої “общерусской” народності не було.( Тобто спочатку була заснована Київська Русь в центрі з Києвом місцевим населенням,тобто словянами ( українцями ) операючись на їхню культуру ,віру ,традиції . І аж ніяк воно не має відношення до території Московського князівства з якого і бере початок історія росіян. Тобто на період заснування Київської Русі не існувало ніякої «общерусской народності».
· Русь і Україна – тотожні поняття, вже з ХІІ ст. вони визначали нинішні українські землі; ( Оскільки площа Київської Русі складали близько 800 тис. км. кв. з них 2/3 – це етнічні території українців . Тобто території заселяли не угри , не фіни , а українці! Виходячи з цього ми можемо сміливо говорити , що Україна і Русь – це абсолютно єдині , тотожні поняття , адже Русини — більш давня назва українців, все ще поширена на Західній Україні.
Використавши схему Михайла Грушевського, можемо виділити такі основні етапи нашого державотворення:
1. Княжа доба русько-української історії (др. половина І-го тисячоліття – кінець ХV ст.).
2.Козацько-гетьманська держава, боротьба за її утвердження та збереження (кінець ХV ст. – кінець ХVІІІ ст.).
3. Боротьба проти імперій, творення новітньої Української держави (ХІХ – початок ХХ ст.).
4. УРСР у складі радянської тоталітарної системи та відродження незалежної України (1921– поч. ХХ1 ст.).
Отже,вивчаючи, осмислюючи історію України, необхідно враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір, даний Богом і природою. Геополітика – політична концепція, яка вбачає у політиці держави засадничу роль географічних факторів: просторове розташування країни; розмір території; наявність чи відсутність природних ресурсів; клімат; кількість населення тощо.
2.1. Розкрийте зміст трип кул-ри та її місце в іст Укр
-У лісостеповій зоні України за часів енеоліту поширилася трипільська культура.
-ІV-ІІІ тис. до н.е.
-Відкрита наприкінці XIX ст. (1893р.) археологом Вікентієм Хвойкою поблизу с. Трипілля на Київщині.
-Територія поширення: від Балкан до Дніпра (Румунія, Молдова, Правобережна Україна); на території України виявлено понад 1000 трипільських пам’яток.
-Відомо понад 3 тисячі поселень на берегах річок, на схилах долин. Найвідоміші – Майданецьке, Тальянки та ін. площею 250-400 га, в яких проживало до 10-20 тисяч осіб ( так звані протоміста). Житла були дерев’яними, з глиняною піччю та жертовником, могли бути двоповерховими. Підлогу робили глиняну, а стіни розписували фарбами
-Основа господарства – рільне землеробство (вирощування зернових культур і овочів, перші вишневі дерева були виведені саме трипіл); поступове витіснення мотики ралом.
-Розвиток при селищного скотарства
-Міграція поселень через виснаження землі кожні 50-100 років
-Поява мідних знарядь праці при домінуванні крем’яних
-Зародження міжплемінних об’єднань , формування ієрархічної системи родів, перехід від матріархату до патріархату
-Характерна риса – виготовлення розписної плоскодонної кераміки з орнаментом, виконаним жовтою, червоною та чорною фарбами.
-Культ родючості
-Головним божеством трипільців була богиня родючості. Вони поклонялися бику (символу сонця та чоловічої сили), змієві (охоронцеві дому). У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці.
-Причини зникнення трипільської спільноти остаточно не з’ясовані. Основні версії:
-Порушення екологічного балансу, що було пов’язане з екстенсивним веденням гос-ва
-Похолодання клімату
-Спроба перебудувати землеробську основу економіки на скотарську
-Внутр. Суперечності та протистояння трипіл общин зх. Й сх. Ареалів
-Експансія степовиків
Енеоліт – це мідно-кам’яний вік. У цей період відбувається перехід від кам’яного віку до доби металів, проте камінь відіграє значну роль у господарстві.
Трип культура залиш по собі значні сліди в Укр. її здобуткам корист й нині. Можемо спостерігати як жінки розмальовують хати й печі у стилі Трипілля. У килимарстві , гончарстві, вишиванках, писанках можна помітити багато геометр та рослин орнаментів, які нагадують орнамент трип доби. Отже, трипільська культура стала основою для розвитку подальших культур, що виникали на терені України.
3.1
