19. Порядок аналізу звітності підприємства

Основним засобом надання інформації про фінансовий стан є фінансові звіти. Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень

Аналіз валюти бухгалтерського балансу

Баланс в системі інформаційної бази фінансового аналізу посідає центральне місце, є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства на визначену дату.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають спрощений баланс, в якому об’єднують в окремі групи однорідні статті. При цьому зменшується число статей балансу, чим підвищується його наочність і полегшується його аналіз. Припустимі різні варіанти побудови спрощеного аналітичного балансу.

Для отримання загальної оцінки, динаміки фінансового стану підприємства можна спів ставити зміни підсумку валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства ( виручкою від реалізації, прибутком від реалізації, загальним прибутком).

К-т зміни

валюти балансу

К-т зміни К-т зміни К-т зміни

виручки від прибутку від балансового

реалізації реалізації прибутку

Для цього розраховується:

- коефіцієнт зміни валюти балансу

( ВБ1 – ВБ0)

Квб = ------------------ 100,

ВБ0

де ВБ – середня величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди

ВБп.р. + ВБк.р.

ВБ = -------------------

2

- коефіцієнт зміни виручки від реалізації

ВР1 – ВР0

Квр = --------------- 100,

ВР0

де ВР – виручка від реалізації за звітний і попередній періоди;

- коефіцієнт зміни прибутку від реалізації

ПР1 – ПР0

Кпр = ---------------- 100,

ПР0

де ПР – прибуток від реалізації за звітний і попередній періоди;

- коефіцієнт зміни балансового прибутку

БП1 – БП0

Кбп = ---------------- 100,

БП0

де БП – балансовий прибуток за звітний і попередній періоди.

Випередження темпів росту зазначених показників порівняно з темпами росту валюти балансу свідчить про покращення використання засобів на підприємстві в динаміці.

Для того, щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей. Така оцінка надається за допомогою горизонтального ( часового) і вертикального (структурного) аналізів.

При горизонтальному аналізі виявляються абсолютні та відносні зміни величин статей балансу за повний період, дається оцінка цим змінам.

Горизонтальний аналіз балансу

Варіантом горизонтального аналізу є трендовий, який базується на розрахунках відносних відхилень показників за ряд років від рівня базисного року, для якого всі показники приймаються за 100%. Трендовий аналіз широко використовується в прогнозуванні.

Велике значення для оцінювання фінансового стану підприємства має вертикальний ( структурний) аналіз. Він використовується для дослідження структури засобів і джерел їх утворення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних та оцінювання цих змін.

Вертикальний аналіз балансу

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їх основі будується порівняльний аналітичний баланс. Порівняльний аналітичний баланс характеризує як структуру, так і динаміку статей.

Порівняльний аналітичний баланс

Фінансова звітність та додаток до інформації про прибутковість компанії містить інформацію про її ліквідність і платоспроможність. основні з цих показників:

Ліквідність балансу — це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення які в гроші відповідає строку погашення платіжних зобов'язань.

Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої (проміжної, суворої) ліквідності.

Згідно з П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштів та Їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та де­біторської заборгованості, інших оборотних активів (суми ряд. 150—250 розділу II активу балансу), в знаменнику — підсумок розділу IV пасиву балансу.

Він допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов'язань у випадку його критичного стану.

Теоретичне найнижче значення цього показника 1, найвище — 2.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт по­криття (Кп).

Згідно з П(С)БО 2 в чисельнику знаходиться підсумок розділу II активу балансу, в знаменнику — підсумок розділу IV пасиву балансу.

Він вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою пото­чні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними аш-вами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припа­дає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Теоретичне значення цього показника 1,5—2,5.

де: Ккл — коефіцієнт критичної ліквідності;

ВЗ — виробничі запаси;

З — затрати.

Існує й Інший варіант розрахунку цього коефіцієнта: як від­ношення суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до суми поточних активів, теоретично достатнім вважається Ккл на рівні 0,7—0,8.

Платоспроможність — це можливість підприємства наявни­ми грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зо­бов'язання.

Кпл=Вл капітіл/ Заг ЗОБОВЯЗ> 0,5 – під-во є фінансово стійким