Модель було розроблено в 50-60 р. 20ст. передумовами цієї моделі були наступні:існує досконала конкуренція на ринках ресурсів; існує постійна норма вибуття капіталу; спадна гранична продуктивність капіталу. Цільовою функцією моделі є зростання не загального обсягу продукту, ф його в-во на 1-го працюючого, тобто збільшення продуктивності праці. Капіталоозброєність ставиться в залежність від таких факторів: запасу капіталу, приросту населення та технічного прогресу. інвестиції=заощадженням. Продуктивність праці залежить від її капіталоозброєності і це можна побачити на перетвореній виробничій функції(рис 1). На рис 2 представлено 3 точки капіталоозброєності праці: точка К* показує стійкий рівень капіталоозброєності,за якого величина вибутого капіталу = обсягу інвестиційного капіталу. Точка К1 – обсяг інвестицій на 1-го працюючого перевищує обсяги вибуття капіталу на 1-го працюючого. Це призводить до збільшення запасу капіталу внаслідок чого капіталоозброєність зросте і т. К1 наблизиться до рівноважної т. К*. точка К2 – обсяг інвестицій менший від обсягу вибулого капіталу. За цих умов обсяг запасу капіталу зменшується, тобто чисті інвестиції будуть від’ємними , що зумовить зменшення капіталоозброєності та змістить т. К2 до рівноважної К*. згідно із «золотим правилом» Солоу, основним критерієм оптимальності темпів економічного зростання є максимізація рівня споживання на одну особу. Якщо граничний продукт капіталу буде рівний нормі вибуття капіталу, то споживання буде максимальним. Перевагами цієї моделі є те, що в ній описується механізм довгострокового рівноважного економічного зростання за повного використання усіх видів ресурсів. до цієї моделі вводиться важливий чинник – технологічний прогрес. Недоліки: не відповідає на питання короткострокового економ зростання, не враховує такі обмеження економ зростання як екологічні,глобалізацій ні та ін.. незважаючи на деякі недоліки ця модель є базовою для новітніх досконаліших моделей економ зростання.
