Метод макроекономіки – це сукупність методів, які використовує дана наука.
Методи
1.Загальононаукові – поєднання історичного і логічного методів, наукова абстракція, аналіз та синтез, дедукція
2.Спецефічні
А)агрегування – це вираження ек. Процесі через складні поняття та показники, наприклад, ВВП, сукупний попит
Б)Макромоделювання – вираження ек. Процесів у спрощеному абстрактному вигляді, у вигляді графіків, формул, схем, таблиць.
Особливе місце аналізу займає економічне моделювання.
Макроекономічні категорії – усі логічні поняття, які в теоретичній абстрактній формі виражають реально існуючі економічні відносини на рівні національної економіки.
Модель – це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються моделі різних типів : графічні, математичні, схематичні. У процесі моделювання головним є не тип моделі, а її здатність адекватно відобразити взаємозв’язки в реальній економіці.
Макроекономічна модель – це певна абстрактна система, цілісна сукупність найсуттєвіших ознак і властивостей макроекономічних процесів і явищ; це імітування певного реально існуючого макроекономічного об’єкта на спеціально побудованому аналогові у вигляді математичних рівнянь або графіку.
У макроекономіці найбільше застосовуються математичні та графічні моделі. Крива може мати додатний або відємний нахил. Якщо нахил є додатним, то це свідчить про пряму залежність між змінними моделями, якщо відємним – про обернену залежність між ними. У першому випадку крива набуває вигляду висхідної лінії, у другому спадної.
Умови вирогідності макроекономічної моделі:
- відображення або аналогія – модель повинна відображати основні, найсуттєвіші ознаки та риси оригіналу.
-репрезентативність – модель повинна бути абстрактним замінником об’єкта- оригінала.
-екстраполяція- вивчення моделі повинно давати повну інформацію, нові знання про об’єкт-оригінал.
Результати макроекономічного моделювання значною мірою залежать від того, який період часу охоплює модель. В макроекономіці розрізняють два періоди : короткостроковий(період часу, протягом якого трудові угоди, сподівання, ціни не можуть повністю пристосуватися до змін у національній економіці), довгостроковий (достатньо тривалий період часу, впродовж якого виробники продукту можуть змінити кількість усіх використовуваних ними ресурсів).
Моделі: AD-AS, IS-LM, Манделла-Флемінга, економічного зростання Харрода-Доммара, економічного зростання Р.Солоу.