Ефективність використання капіталу – сукупність використаних ресурсів для вир-ва товарів та послуг.
Ефективність використання елементів капіталу вимірюється такими показниками: - продуктивність праці – це обсяг продукції, що в середньому виготовляє один робітник:ПР = обсяг продукції / кількість працівників.
- трудомісткість показує, скільки затрачено праці на одиницю продукції:ТР = Вартість затрат живої праці / вартість продукцію.- капіталовіддача показує скільки вроблено продукції на одинцю основного капіталу (засобів праці)Кв = Вартість виробленої продукції / Вартість основних фондів
- капіталомісткість вимірює вартість основого капіталу, яка припадає на одиницю виробленої продукції:Км = Вартість осн фондів / Вартість виробленої продукції.
- матеріаловіддача свідчить, скільки вироблено продукції з певної кількості сировини і матеріалівМм = вартість матеріалів / вартість продукції.
Витрати виробництва — вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції. У зв'язку з цим дійсні витрати поділяються на зовнішні та внутрішні. Прибуток на капітал — найважливіша категорія ринкової економіки, складна і багатогранна за своєю сутністю та конкретними формами вияву. Еволюція наукових уявлень про природу та джерела прибутку відображає розвиток теоретичних досліджень сутності та динаміки руху капіталу. Існування надлишкового прибутку на довшому відрізку часу свідчить про наявність перешкод для ефективної конкуренції виробників на певному ринку. Маса прибутку — це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні. Норма прибутку характеризує ступінь прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансованого капіталу.
Класифікація витрат: Постійні витрати— витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє. До них належать грошові витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендна плата, виплата відсотків за кредитом, заробітна плата апарату управління, витрати на охорону.
Змінні витрати— витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції.
Валові витрати (загальні витрати) є сумою постійних і змінних витрат за кожного конкретного обсягу виробництва. Середні витрати — витрати на одиницю продукції, що випускається. Прямі витрати — витрати, що можуть бути безпосередньо пов'язані з визначеною діяльністю чи видом продукції. Поточні витрати — витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат. Граничні витрати (МС)— витрати необхідні для випуску додаткової одиниці продукції найефективнішим (найдешевшим) чином. МС=ΔТС/ΔQАльтернативні витрати це вигода, втрачена внаслідок невикористання економічного ресурсу в найдохіднішій зі всіх можливих сфер і галузей господарювання.Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.
Рентабельність – відношення балансового прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів за їх початковою оцінкою
Норма рентабельності = Прибуток від реалізації продукції * 100% / виробничі витрати.
