Економічна потреба – це бажання, яке можна задовольнити через споживання товарів та послуг.
Задоволення ек потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом вир-ва, розподілу та обміну і споживання у рамках певної системи соц-ек відносин.
Класифікація ек потреб: 1. за характером виникнення: - первинні (базові), пов’язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло; - вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації
2. за засобами задоволення: - матеріальні (потреби в матеріальних благах); - нематеріальні (духовні потреби)
3. за нагальністю задоволення: - першочергові;- другорядні (предмети розкоші)
4. за можливостями задоволення: - насичені, вгамовні (мають чітку можливість і можливість повного задоволення) ;- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю)
5. за участю у відтворювальному процесі: - виробничі (потреби у засобах вир-ва) ;- невиробничі (потреби у споживчих благах)
6. за суб’єктами вияву: - особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда); - колективні, групові (потреби групи людей); - суспільні (потреби функціонувта розв-у сусп. в цілому).
7. за кількісною визначеністю та мірою реалізації: - абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром ек розвитку); - дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня вир-ва і є сусп нормою для певного періоду); - платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом); - фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами)
Піраміда Маслоу: 1- фізіолог. Потреби; 2 – потреба у безпеці; 3 – Соц. Птреби; 4- визнання; 5 – самореалізація.
Безмежність потреб зумовлена: - постійним їх відновленням; - будь-яка задоволена потреба породжує нову потребу; - за умов ринкової економіки конкурентна боротьба вимагає створення нових благ і відповідно нових потреб; - не існує меж вдосконалення структури потреб, як і меж вдосконалення людини.
Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньонеобхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя.
