1. традиційне лідерство – (вожді племен, монархи тощо) базується на вірі у святість традицій, звичаїв. Це лідерство, як і верховенство в родині, має патріархальний характер, тобто базується на вірі у святість існуючих здавна форм авторитету. Цей тип лідерства пов’язаний із традицією і менш за все враховує особистісні якості керівника.
2. раціонально-легальне - засноване на вірі в законність існуючого ладу. Цей тип лідерства спирається на право й закон. Політичні лідери даного типу обираються демократичним шляхом.
3. харизматичне лідерство – базується на вірі в здібності вождя, його винятковість. У цьому випадку особиста відданість вождю є гарантією стійкості режиму.
М. Макіавеллі ділив політичним лідерам на левів і лисиць, Леви хоробрі і безстрашні, однак вони можуть вчасно не помітити небезпеки. Тож у політиці більше процвітають лисиці: неабиякі обманщики і лицеміри. Вони є у очах людей жалісливими, вірними слову, милостивими, щирими, благочестивими, але внутрішньо зберігають здатність виявляти протилежні якості, якщо це потрібно.
