Вона бере участь в розробці і ухваленні стратегічних рішень і керує їх реалізацією, визначає напрями суспільного розвитку, формує оборонну політику країни, представляє країну на міжнародній арені.
Функції політичної еліти:
- Вивчення і аналіз інтересів різних соціальних груп.
- Віддзеркалення інтересів в політичних установках.
- Вироблення політичної ідеології (програм, доктрин, законів і т.п.).
- Створення механізму втілення політичних задумів.
- Призначення кадрового апарату органів управління.
- Висунення політичних лідерів.
В сучасній політології прийнято розрізняти дві основні системи рекрутування політичних еліт - антрепренерську і гільдій.
Систему гільдій відрізняють:
- закритість, відбір претендентів на високі посади головним чином з низьких шарів самої еліти, їх повільне поступове просування по сходинках службової ієрархії;
- високий ступінь інституціоналізації процесу відбору, наявність численних інституційних фільтрів (формальних вимог для заняття посад (вік, підлога, стаж роботи, освіта, партійність тощо);
- вузький, відносно закритий круг селектората (людей, що здійснюють відбір кадрів);
Система гільдій переважала в тоталітарних країнах.
Антрепренерську систему відрізняють:
- відвертість, широкі можливості для представників різних суспільних груп претендувати на місце в еліті;
- невелике число інституційних фільтрів, тобто формальних вимог для заняття посад;
- широкий круг беруть участь у відборі, в який можуть ввійти всі виборці країни;
- висока конкурентоспроможність відбору, гострота суперництва за заняття керівних позицій;
- першорядна значущість особистих якостей, індивідуальної активності, уміння знайти підтримку виборців.
Дана система поширена в більшості країн Західної Європи і США, оскільки є демократичною, динамічної і здібної до інновацій.